Інформдовідка за 2014

 
 

Інформдовідка за 2014




  АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ І ТЕНДЕНЦІЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ І ТЕНДЕНЦІЙ У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ ЗА ПІДСУМКАМИ 2010-2012 РОКІВ ТА І КВАРТАЛУ 2013 РОКУ* 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Провідною ознакою демократичних європейських держав є нове розуміння моралі як визначального фактору розвитку суспільного життя. В Україні це відповідальне завдання покладено на систему державних органів та інститутів громадянського суспільства, в тому числі на Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія). Національна комісія є постійно діючим позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» № 1296-IV від 20 листопада 2003 року та Положення про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1550 від 17 листопада 2004 року. Діяльність Національної комісії спрямована на піднесення культури та духовності українського народу, утвердження здорового способу життя та належного стану моральності в суспільстві, виховання майбутніх поколінь українців на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість, на засадах народних традицій, українських звичаїв, етичних норм і правил поведінки, що склались у суспільстві. Одним із пріоритетних завдань Національної комісії є аналіз процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист суспільної моралі» Національна комісія здійснює аналіз телепродукції, в тому числі реклами; радіопродукції; інформації в мережі Інтернет; мобільного контенту; продукції друкованих засобів масової інформації; видавничої продукції; реклами (у тому числі – зовнішня реклама в друкованих засобах масової інформації); кіно- та відеопродукції, що демонструється в кінотеатрах; кіно- та відеопродукції на електронних носіях; аудіопродукції на електронних носіях; видовищних заходів; комп’ютерних та відеоігор. З метою забезпечення систематичного аналізу стосовно відповідності зазначеної продукції вимогам чинного законодавства про захист суспільної моралі, координації зусиль державних органів та громадськості у регіонах, залучення громадських організацій до здійснення заходів, спрямованих на * Усі матеріали, розміщені в даному збірнику, підготовлені працівниками апарату Національної комісії.5 розвиток духовності та утвердження моральних засад співжиття, рішенням Національної комісії від 15 липня 2008 року № 2 затверджено Положення про громадську колегію (регіональну комісію) з питань захисту суспільної моралі. У квітні 2013 року для здійснення належного та якісного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі, Національною комісією було утворено інститут громадського інспектора. З метою реалізації цього ж завдання Національна комісія тісно співпрацює з різними міністерствами, відомствами, науково-дослідними установами та громадськими організаціями. 2. АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ І ТЕНДЕНЦІЙ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ 2.1. Телепродукція Сьогодні телебачення не тільки інформує та розважає, а й формує систему пануючих у суспільстві цінностей, світогляд людей, передусім дітей та молоді, визначає норми поведінки. За даними Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу по використанню ЗМІ 56,6 % молоді обирає телебачення. Близько половини учнів надають перевагу художнім фільмам, трохи більше четвертої частини опитаних учнів – гумористичним і музичним програмам. Майже п’ята частина опитаних любить дивитися науково-популярні програми та лише деяка частина – новини. Всі телепрограми різноманітні за змістом, жанрами і спрямованістю, проте є дещо спільне, що впливає на поведінку та свідомість молодого покоління, а саме: дитина починає мислити стереотипами під впливом реклами і тиражованих низькопробних серіалів; відбувається спрощення й огрубіння мовлення (низький рівень трансляції літературної мови); підвищується емоційний больовий поріг, тобто здатність реагувати на чужий біль, переживати і страждати (результат засилля на телеекрані бойовиків, сцен жорстокості і насильства у новинах); під впливом частої зміни інформації нових ознак набуває її сприйняття, яке стає поверховим і фрагментарним («кліповим», «мозаїчним»). У більш старших дітей батьки помічають надмірну довіру до реклами, копіювання моделей поведінки, а у віці 14 – 16 років – моделей стосунків із деформацією загальнолюдських цінностей. Державне телебачення за змістовим наповненням перестало бути українським. Програмна політика більшості телерадіокомпаній не просто не задовольняє художньо-естетичних смаків аудиторії, вона апелює переважно до біологічних інстинктів, продукує примітивні стереотипи споживання інформаційного продукту. В ефірі вітчизняних телеканалів переважають розважальні програми, художні фільми та реаліті-шоу, які пропагують негативну, аморальну поведінку, містять брутальну лексику та сцени 6 насильства – а це є потенційно загрозливим для здорового розвитку та становлення дитини. За інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, кількість телеканалів постійно зростає. Так у 2012 році, порівняно з минулим роком, у сфері телевізійного мовлення кількість регіональних каналів телемовлення зросла на 13 одиниць та налічувала 30 загальнонаціональних і 76 регіональних каналів. Зокрема, у м. Києві ефірне телемовлення збільшилось на 18 телеканалів з них загальнонаціональних – на 12, регіональних – на 4, місцевих – на 2. За таких умов рівень суспільної відповідальності телебачення неможливо переоцінити. Одним із ефективних механізмів саморегуляції інформаційної галузі є угода, запропонована Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі у вигляді «Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі» між державними інституціями і суб’єктами медіа-ринку. Зокрема, за ініціативою Національної комісії 19 березня 2009 року Кабінет Міністрів України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та дев’ять загальнонаціональних телеканалів (ПП ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал), «ТелеОдин (М1)», «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія «ICTV», ЗАТ «ТРК «Україна», Національна Телекомпанія України, ЗАТ «Новий канал», ЗАТ Телекомпанія «ТЕТ», ТРК «Студія 1+1», Телекомпанія «Ера») підписали Хартію про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі – суспільний договір, аналогів якому поки ще немає в Європі. Відповідно до положень Хартії, її суб’єкти визнали дотримання законодавства про захист суспільної моралі не тільки конституційним обов’язком Української держави, а й однією з найважливіших складових національної безпеки України. Нині підписантами Хартії є 285 центральних і регіональних ЗМІ та лідерів організацій медіасфери, серед яких 273 – підписанти у регіонах. Найбільше підписантів Хартії у Донецькій – 91 та Полтавській областях – 71. В Одеській області – 27, Черкаській – 24, Запорізькій – 23, Харківській – 20, Львівській – 19. Найменш активно долучаються до підписання Хартії суб’єкти інформаційного простору у Хмельницькій (1) та Івано-Франківській (6) областях, м. Севастополі (8) (рис.2.1.1). В результаті співпраці Національної комісії з центральними і регіональними ЗМІ поступово зменшується кількість порушень вимог законодавства України у сфері захисту суспільної моралі саме серед підписантів. 7 Підписанти Хартії в регіонах 2 7 7 1 8 2 0 1 2 4 9 1 6 2 3 1 9 Донецька Івано-Франківська Запорізька Львівська Одеська Полтавська м. Севастополь Харківська Хмельницька Черкаська Рис.2.1.1. Підписанти Хартії заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі у регіонах Зокрема, якщо у 2009 році на телеканалах, які вони представляють, було виявлено понад 20 випадків порушень, то у 2012 році лише 5, серед яких: - 5 серій (1–5) телесеріалу В. Гай Германіки «Краткий курс счастливой жизни», що демонструвався ТОВ «Новий канал» о 23:10 з 27.08.2012 по 31.08.2012, містять елементи еротики (порушення вимог ст. 8 Хартії); - у відеозаписах музичного кліпу «Rihanna feat Calvin Harris» на пісню «We Found Love» (ТОВ «ТелеОдин») та телепередачі «Наша Раша» («Міжнародна комерційна ТРК (ICTV)») – вбачається суперечність вимогам статей 6, 28, 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки вони містять інформацію, яка може зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва (порушення вимог ст. 7 Хартії); - у відеозаписі, що містить висловлювання Тюніна В.Л. в ток-шоу «Гравітація» 29.06.2012 (встановити назву телеканалу не вдалося) вбачаються ознаки пропаганди національної ворожнечі щодо представників депортованих кримських татар (порушення вимог ст. 5, 6 Хартії); - у висловлюваннях народного депутата України Царькова Є.І. в прямому ефірі телепрограми «Шустер live» (НТКУ) 21.09.2012 вбачається непримиримо вороже ставлення до патріотично налаштованих громадян, зокрема представників націоналістичних політичних поглядів (порушення вимог ст. 5 Хартії); - відеосюжет «Докопався», який демонструвався 10.10.2012 у програмі «ТСН» Телерадіокомпанії «Студія «1+1» у формі ТОВ, належить до продукції, що містить елементи насильства та жорстокості (порушення вимог ст. 5 Хартії). Разом з тим, спостерігається тенденція до підвищення відповідальності 8 більшості провідних телекомпаній: інформаційна політика спрямована на виконання вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вимог Хартії (на телеканалі ІНТЕР у рекламних блоках майже була відсутня реклама пива та енергетичних напоїв, на телеканалі НТН телепрограми еротичного характеру, передачі та фільми з позначкою «червоний квадрат» демонструються виключно після 23.00). Зазначимо, що Національна комісія також здійснює аналіз дитячого мовлення на загальнонаціональних телеканалах. Підсумки проведеного аналізу свідчать, що наявність дитячих телепрограм у сітці мовлення не завжди є показником доступності цього контенту для юних глядачів. Канали транслюють дитячий телепродукт зазвичай не зовсім у зручний час для телеперегляду та залишають ефір прайм-тайму для показу телепродукції, що орієнтована на дорослого споживача медіа продукту, тому в установлений ефіром інтервал часу, що відведений для дитячого телемовлення, біля екранів телевізорів збирається незначна глядацька аудиторія. Програми, орієнтовані на молодших школярів, транслюються в ранковому ефірі, на деяких каналах навіть з 4 години, а менша частина – вдень. У вечірній прайм-тайм програми, призначені для молодших школярів і дошкільнят, на українських телеканалах майже не транслюються. Таким чином, ця категорія маленьких глядачів після шостої години вечора змушена дивитися телепродукт, орієнтований на дорослих споживачів. Крім того, дитячих програм вітчизняного виробництва на загальнонаціональних каналах обмаль, причому помітно домінування мультфільмів над програмами. Ефір дитячих програм на каналах становить меншу частину від усього дитячого мовлення. Однак спостерігається тенденція до створення дитячого контенту та розширення аудиторії каналів: група StarLightMedia Віктора Пінчука переформатувала провокаційний «Куй- ТБ» на канал мультфільмів для підлітків QTV, ІНТЕР замінив Enter-music «Пікселем», розрахованим на дітей до шести років та їхніх батьків, а «1+1» на частоті міського каналу «Сіті» телеканал «Плюсплюс» – канал для родин з дітьми до 14 років тощо. Ситуація з початку 2013 року свідчить про збільшення підписантами Хартії кількості порушень, зокрема пов’язаних із розміщенням реклами алкогольних напоїв. Такі висновки є результатом аналізу, проведеного спеціалістами Управління експертних досліджень та аналізу апарату Національної комісії, і можуть бути обґрунтовані лише на підставі досліджень, проведення яких унеможливлюється, зокрема, частими випадками відмови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у наданні згідно із законодавством відповідних матеріалів на запит Національної комісії. У І кварталі 2013 року здійснено аналіз (включаючи доручення прокуратури міста Києва) телевізійного контенту щодо дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі при поширенні інформаційних матеріалів телемовниками, що діють на території України, 9 зокрема ТОВ «Новий канал», ПАТ «Телекомпанія «ТЕТ», ПАТ «Телеканал «ІНТЕР», ТОВ «ТелеОдин», ТРК «Студія «1+1» у формі ТОВ, Підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ», ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV), ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», Державною організацією «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», ПАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ», ТОВ «Телерадіокомпанія «Музика ТВ», ТОВ «ГРАВІС», ТОВ «Телестудія «Служба інформації» та регіональними мовниками. Загалом за І квартал 2013 року проаналізовано 229 год. 39 хв. телеефіру. Упродовж вказаного часу зафіксовано 170 телефільмів та телесеріалів, 36 мультфільмів, 63 телепередачі, 66 випусків новин, 212 рекламних блоків та 8 рекламних сюжетів за межами рекламних блоків. Не виявлено порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі під час трансляції програм регіональними мовниками, Державною організацією «Київська державна регіональна телерадіокомпанія», ТОВ «ТелеОдин», ПАТ «Телекомпанія «ТЕТ». Однак попри те, що деякі телеканали є підписантами Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі, під час аналізу виявлені порушення ними вимог ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме демонстрування у часовий проміжок з 06:00 до 23:00 реклами знаків для товарів і послуг, під якими випускаються алкогольні напої, із зображенням пляшки (повністю або частково) та написом «спонсор показу», а також ст. 7 Хартії щодо недопущення пропаганди алкоголізму. Також встановлені наступні порушення: «ICTV» (реклама горілки «Плакучая ива», ТМ «Горілочка»), «1+1» (реклама торгових марок «Хортиця», «Перепёлка», «Цельсій», «Мороша» та «Шустов»), «Новий канал» (реклама торгових марок алкогольних напоїв «Перепёлка» та «Цельсій»), «М1» (реклама торгової марки горілки «Перепёлка», елементи еротики у відеокліпах), «Інтер» (реклама торгових марок алкогольних напоїв «Цельсій», «Стелла Артуа», «Перепёлка»), «5 канал» (реклама торгових марок алкогольних напоїв «Перепёлка», «Цельсій», реклама еротичного шоу «CRAZY HORSE», прихована реклама напою «OKVIN»), ПАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» (реклама торгових марок алкогольних напоїв «MEDOFF», «Мікадо»). Крім того, Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх, тому рекламу покерного сайту «PokerStars» можна також віднести до порушень. Під час аналізу телеефіру виявлено канали, які в денний час анонсують або показують програми, які можуть транслюватися, згідно зі ст. 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом. Зокрема, ICTV демонстрував фільми «Захоплення підземки 123» та «З Парижа з любов’ю», для яких встановлено віковий рейтинг 16+, а «5 канал» удень транслював рекламу еротик-шоу Crazy Horse. 10 Загалом протягом 2010–2012 років та у І кварталі 2013 року проведено дослідження 29 одиниць різної телепродукції, за результатами яких слід визначити такі тенденції: - зменшення порушень вимог Закону України «Про захист суспільної моралі» підписантами Хартії про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі; - нехтування часовими обмеженнями під час трансляції телепрограм, які містять елементи еротики, жорстокості, насильства та інформацію, що може негативно вплинути на дітей; - збільшення кількості комедійних шоу, зміст яких нерідко принижує або ображає особистість за національною ознакою, пропагує невігластво і шкідливі звички; - домінування спонсорування телевізійних програм і передач виробниками алкогольних напоїв та пива; - демонстрування дитячих передач в незручний часовий проміжок; - акцент на негативну або агресивну для глядача інформацію у новинах; - рекламування пива та енергетичних напоїв, торгових марок алкогольних напоїв, у тому числі і під час дитячих передач; - переважна більшість спонсорів програм і передач, які транслюються телекомпаніями, є виробники алкогольних напоїв та пива; - недостатня кількість телепередач, призначених для дитячої аудиторії; - збільшення кількості показів фільмів жахів, бойовиків, детективів тощо, в тому числі з порушенням часових обмежень трансляції подібної продукції; - різна і непослідовна позиція каналів у визначенні шкідливості, особливо в межах одного продукту. Отже, відсутність дієвого нормативного регулювання у вигляді заборон, покарання, забезпечення цифрової регламентації за системою попередження обумовлюють трансляцію телевізійної продукції без відповідних візуальних позначок, робота з розробки яких розпочалася у державі вже з 2012 року. 2.2. Кіно- та відеопродукція Кіно- та відеопродукція, що впливає на емоції і почуття, формує естетичні смаки й уподобання, стає зразками для наслідування, є одним із найпопулярніших традиційних видів мистецтва та формою дозвілля серед громадян України. За підсумками 2010-2012 років та І кварталу 2013 року Національною комісією досліджено 3 061 одиниця кіно-, відеопродукції (відеозаписів та мультфільмів), з них: у 2010 році – 1 201 од., у 2011 році – 1 248 од., у 2012 році – 576 од., у І кварталі 2013 – 36 од. Як видно з рис. 2.2.1., кількість дослідженої кіно- та відеопродукції за відповідний період значно зменшилась, на що деякою мірою вплинуло зменшення надходження звернень від правоохоронних органів: у 2012 році їх 11 кількість була вдвічі меншою, ніж у минулому році (2011 – 135, 2012 – 78). Як правило, підрозділи МВС України проводять рейдові перевірки суб’єктів підприємницької діяльності щодо розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру та направляють вилучену продукцію до Національної комісії. 1201 1248 576 43 36 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 2010 2011 2012 І квартал 2012 І квартал 2013 Рис.2.2.1. Кількість дослідженої кіно-, відеопродукції у 2010-2012 роках та у І кварталі 2013 року Розподіл висновків експертних досліджень у 2010 році свідчить про те, що з 1201 одиниці кіно-, відеопродукції 12,41% містять елементи насильства та жорстокості (149 од.); 5,66% є продукцією порнографічного характеру (68 од.); 0,42% пропагують культ насильства та жорстокості (5 од.); 0,42% – дитяча порнографія (5 од.); 0,17% пропагують національну та релігійну ворожнечу (2 од.); 0,08% містять елементи еротики (1 од.); у 2,08% випадків не виявлено порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі (25 од.). У 2011 році з досліджених 1248 одиниць кіно-, відеопродукції: 14,42% складає продукція порнографічного характеру (180 од.); 13,54% – продукція еротичного характеру (169 од.); 1,2% містять елементи насильства та жорстокості (15 од.); 0,01% пропагують культ насильства та жорстокості (1 од.); 0,56% – дитяча порнографія (7 од.); у 70,2% продукції не виявлено порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі (876 од.). У 2012 році досліджено близько 576 одиниць кіно-, відеопродукції, з яких: 86,97% – продукція еротичного характеру (501 од.); 3,12% сексуального характеру (18 од.); 2,95% дитяча порнографія (17 од.); 1,04% містить елементи еротики (6 од); 3,47% містять елементи насилля та жорстокості (20 од.); 0,35% пропагують культ насильства та жорстокості (2 од.); 0,35% – продукція порнографічного характеру (2 од.); 1,04% містить елементи еротики (6 од); у 1,73% не виявлено порушень законодавства у

_12 сфері захисту суспільної моралі (10 од.). Аналізуючи розподіл експертних висновків кіно- та відеопродукції, слід зазначити, що, незважаючи на зменшення кількості досліджень протягом 2010-2012 років, у структурі експертних висновків спостерігається наступне: - на 73,43% зросла частка кіно- та відеопродукції еротичного характеру (рис. 2.2.2); 0,08% 13,54% 86,97% 0,00% 10,00% 20,00% 30,00% 40,00% 50,00% 60,00% 70,00% 80,00% 90,00% 2010 2011 2012 Рис.2.2.2. Частка кіно-та відеопродукції еротичного характеру в структурі експертних висновків протягом 2010-2012 років - на 2,53% зросла частка кіно- та відеопродукції, що містить дитячу порнографію (рис. 2.2.3); 0,42% 0,56% 2,95% 0,00% 0,50% 1,00% 1,50% 2,00% 2,50% 3,00% 2010 2011 2012 Рис.2.2.3. Частка кіно-та відеопродукції, що містить дитячу порнографію в структурі експертних висновків у 2010-2012 роках13 0,00% 0,00% 3,12% 0,00% 0,50% 1,00% 1,50% 2,00% 2,50% 3,00% 3,50% 2010 2011 2012 Рис.2.2.4. Частка кіно-та відеопродукції сексуального характеру в структурі експертних висновків протягом у 2010-2012 роках 12,41% 1,20% 3,47% 0,00% 2,00% 4,00% 6,00% 8,00% 10,00% 12,00% 14,00% 2010 2011 2012 Рис.2.2.5. Частка кіно-та відеопродукції, що містить елементи насилля і жорстокості в структурі експертних висновків у 2010-2012 роках - на 3,12% зросла частка кіно- та відеопродукції сексуального характеру (рис. 2.2.4); У 2012 році, порівняно з попереднім роком, на 2,27%, зросла частка дослідженої продукції, що містить елементи насилля і жорстокості (рис 2.2.5). У цьому ж періоді на 68,47% зменшилась кількість дослідженої кіно- та відеопродукції, в яких не виявлено порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі (рис. 2.2.6).14 2,08% 70,20% 1,73% 0,00% 10,00% 20,00% 30,00% 40,00% 50,00% 60,00% 70,00% 80,00% 2010 2011 2012 Рис.2.2.6. Частка кіно-та відеопродукції, в яких не виявлено порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі у 2010-2012 роках На виконання вимог ст. 19 Закону України «Про захист суспільної моралі» працівники апарату Національної комісії здійснюють аналіз відеопродукції, репертуару кінотеатрів, кіно-, відеоустановок, відеозалів стосовно їх відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту суспільної моралі. Зокрема у 2012 році проаналізовано 47 кінострічок, які демонструвалися в кінотеатрах України. Усі кінострічки мали прокатні посвідчення. Із 47 фільмів 36 мали вікові обмеження, тільки 11 фільмів призначені для загальної аудиторії, що становить 23,4 %. Спостерігається тенденція переважання у кінопрокаті стрічок іноземного виробництва, яка є незмінною: на 1-му місці – США, на 2-му – Росія. Найменша частка – вітчизняного виробництва. За жанром найбільше демонструється фільмів, які визначаються як бойовик/трилер/пригодницький/жахи та комедія. Найменшу частку складають анімаційні фільми. Попри те, що художні фільми, які демонструються у кінотеатрах, мають прокатні посвідчення та, за необхідності – обмеження глядацької аудиторії, деякі з них викликають невдоволення та навіть обурення глядачів. Зокрема, у 2012 році Національною комісією розглянуто колективне звернення від Київської міської організації Спілки української молоді в Україні щодо можливої демонстрації в кінотеатрах України фільму «Август. Восьмого» режисера Д. Файзієва та за зверненням координатора Руху добровольців «Простір свободи» Т. Пушкаря було проведено експертне дослідження фільму «Матч» режисера А. Малюкова. На засіданні Національної комісії від 28 лютого 2013 року розглянута кінострічка «Муві 43», за результатами дослідження якої встановлено, що фільм не містить ознак порушень вимог Закону України «Про захист суспільної моралі», однак може викликати невдоволення громадян, вихованих на основі традиційних і культурних цінностей, бо містить сцени з 15 вчиненням непристойних, антиетичних дій, значну кількість нецензурних, брутальних слів та виразів, що в цілому формує масову безкультурність молодого покоління. Однією з проблем, що потребує негайного вирішення, є унеможливлення демонстрації анонсів (трейлерів) фільмів, які мають обмеження глядацької аудиторії, під час дитячих сеансів. З метою вирішення цього питання Національна комісія звернулась до Державного агентства України з питань кіно щодо потреби у врегулюванні проблеми демонстрації під час дитячих сеансів (з урахуванням шкільних канікул) анонсів (трейлерів) фільмів, які мають вікові обмеження та можуть містити інформацію, не призначену для дитячої аудиторії й таку, що може завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, проте пропозицій та відповіді від нього так і не отримано. Також надзвичайно гостро стоїть питання виробництва українського кіно, спрямованого на формування патріотизму серед українців, консолідації нації, становлення національної ідентичності України в сучасному світі. У 2012 році, за інформацією Державного агентства України з питань кіно із запланованих на фінансування виробництва національних кінофільмів 163 млн. гривень, фактично було використано 137,4 млн. гривень, що становить 84 % до потреби. У 2013 році на програму «Створення та розповсюдження національних фільмів» закладено 141,4 млн. гривень, що на 26 млн. грн. менше, ніж 2012 року. При цьому створені фільми мають змогу переглянути лише кияни, а не всі українські глядачі. Обмеження державних дотацій на створення виховного дитячого продукту обумовлює поширення та перегляд іноземної продукції. У 2012 році, за даними сайту boxofficemojo, найбільшу касу зібрав мультфільм «Мадагаскар-3» – 4,861 мільйонів доларів, на другому місці теж анімація – «Льодовиковий період: Континентальний дрейф» – 4,513 мільйонів доларів. З огляду на це постає важливе завдання: розвиток якісного дитячого кінематографу, який формував би уявлення про добро, честь, гідність, совість, справедливість, інші загальнолюдські цінності. Враховуючи вищезазначене, підкреслимо, що тенденція до демонстрації у кінотеатрах України низькоякісної іноземної кінопродукції, яка не тільки викликає обурення громадян, а й у цілому призводить до девальвації моральних цінностей, руйнує культурні національні традицій. 2.3. Радіопродукція Радіо є одним з найбільш поширених засобів масової інформації, який охоплює громадян різних вікових категорій. Для багатьох слухачів улюблена радіостанція – це основне джерело гарного настрою та інформації. Порівняно з минулим роком у сфері радіомовлення додалося 7 регіональних каналів. Нині в радіомовній сфері – 15 загальнонаціональних і 57 регіональних каналів. Впродовж 2010-2012 років та І кварталу 2013 року Національною16 комісією проаналізовано 130 годин ефіру 17 радіостанцій, серед яких «Русское Радио», «ХИТ FM», «Еuropa Plus.ua», «GALA RADIO», «Шансон FM», «Ретро FM», «Шарманка», «Nostalgie», «Гала Радіо Україна», «Наше Радіо Україна», «Радіо ROKS Україна», «Радіо Ера Україна». Всього проаналізовано понад 750 програм та понад 300 рекламних оголошень. За результатами проведених Національною комісією досліджень не виявлено інформації, яка порушує вимоги Закону України «Про захист суспільної моралі», проте зафіксовано ряд негативних тенденцій під час ефірної трансляції радіостанцій, які здійснюють деструктивний вплив на формування моральних цінностей, здорового способу життя тощо, це, зокрема, реклама алкоголю, пива, що звучить в ефірі радіопростору «Русское Радио», «Хіт FМ», «Ретро FМ», «Авторадіо», «Люкс ФМ», які є переважними спонсорами радіопередач. На виявлені порушення щодо реклами алкогольних напоїв Національною комісією направлено лист до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка спрямувала Національну комісію до Держспоживінспекції України, а та, в свою чергу, – до Держспоживінспекції у м. Києві. В листі останньої вказано, що питання не може бути розглянуте, оскільки в листі Національної комісії «... відсутня інформація щодо найменування та фактичного місцезнаходження суб’єкта господарської діяльності – розповсюджувача реклами…», і що до компетенції Інспекції не входять повноваження щодо здійснення розшуково-оперативної діяльності. Разом з цим, слід констатувати порушення вимог статей 6, 28, 62 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» (використання брутальних слів та висловів), трансляцію жартів та анекдотів на сексуальні теми в денний час. Зокрема, аудіозаписи програм, які транслювались в ефірі радіостанції ЗАТ ТРК «Люкс» у добовому відрізку з 07 год. 00 хв. 22 сек. до 10 год. 30 хв. 00 сек. 14.10.2011. За даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, лише 5 загальнонаціональних радіокомпаній мають ліцензійні зобов’язання щодо трансляції дитячих передач, тому обсяг ефіру радіопростору, призначеного для дітей та юнацтва, є незначним. Крім того, об’єктом аналізу Національної комісії є й аудіопродукція, характерною негативною тенденцією якої є наявність інформації, що розпалює національну ворожнечу, пропагує насильство. У І кварталі 2013 року на підставі звернення депутата Львівської обласної ради І.Д. Фаріон, яке надійшло з прокуратури міста Києва, Національною комісією досліджено стенограму виступу депутата Луганської обласної ради Р.В. Мірошника та встановлено, що вона містить інформацію, в якій наявні ознаки неповаги до української мови та української нації. 2.4. Рекламна продукція Відповідно до законодавства України реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і 17 призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес до таких осіб чи товару. Кількість експертних досліджень сюжетів рекламної продукції впродовж 2010-2012 років та І кварталу 2013 року становить 120 одиниць, зокрема, у 2010 році – 31 од., 2011 – 61 од., 2012 – 21, І квартал 2013 – 6 од. (рис. 2.4.1) 31 62 21 1 6 0 10 20 30 40 50 60 70 2010 2011 2012 І квартал 2012 І квартал 2013 Рис.2.4.1. Кількість експертних досліджень сюжетів зовнішньої реклами у 2010-2012 роках та у І кварталі 2013 року За результатами експертних досліджень рекламної продукції, проведених у 2010 році, Національною комісією було прийнято 10 рішень, якими виявлено, що 64,71% рекламних сюжетів належать до продукції еротичного характеру (22 од); 2,94% містять текстову інформацію сексуального характеру (1 од.); 2,94% належить до продукції, яка пропагує тютюнопаління та інші шкідливі звички (1од.); 5,88% порушують етичні норми, нехтують правилами пристойності (2од.); 5,88% суперечать вимогам Закону України «Про рекламу» (2од.). 17,65% є такими, що не порушують вимог законодавства про захист суспільної моралі (6 од.). За підсумками 2011 року Національною комісією прийнято 30 рішень з дослідження реклами, згідно з якими 10,44% рекламних сюжетів належать до продукції еротичного характеру (7 од.); 7,46% суперечать вимогам Закону України «Про рекламу» (5 од.); 1,49% принижують гідність жінок (1 од.). 80,61% дослідженої продукції не порушують вимог законодавства про захист суспільної моралі (54 од.). У 2012 році з досліджень зовнішньої реклами прийнято 11 рішень, згідно з якими 8,33% досліджуваної продукції містить інформацію, яка пропагує тютюнопаління та інші шкідливі звички (2 од.), 33,33% рекламних сюжетів належать до продукції еротичного характеру (8 од.), 12,5% суперечать вимогам Закону України «Про рекламу» (3 од.). Не порушують вимог законодавства про захист суспільної моралі 45,84 % (11 од.) За результатами проведених у І кварталі 2013 року році експертних досліджень 6 сюжетів зовнішньої реклами, Національною комісією було 18 прийнято 5 рішень, якими визнано: 16,6% рекламних сюжетів належать до продукції еротичного характеру (1 од.); 16,6% суперечить вимогам Закону України «Про рекламу» (1 од.); 66,8% не порушують вимог законодавства про захист суспільної моралі (4 од.). Аналіз структури висновків експертних досліджень рекламної продукції свідчить, що у порівнянні з 2010 роком спостерігаються тенденції до: - зростання на 10,72% в рекламних сюжетах порушень вимог Закону України «Про рекламу» (рис 2.4.2); 5,88% 7,46% 12,50% 16,60% 0,00% 2,00% 4,00% 6,00% 8,00% 10,00% 12,00% 14,00% 16,00% 18,00% 2010 2011 2012 І квартал 2013 Рис.2.4.2. Частка дослідженої рекламної продукції, що містить порушення вимог Закону України «Про рекламу», у 2010–2012 роках та у І кварталі 2013 року - зменшення на 48,11% рекламних сюжетів, які належать до продукції еротичного характеру (рис 2.4.3);. 64,71% 10,44% 33,33% 16,60% 0,00% 10,00% 20,00% 30,00% 40,00% 50,00% 60,00% 70,00% 2010 2011 2012 І квартал 2013 Рис.2.4.3. Частка дослідженої рекламної продукції, які належать до продукції еротичного характеру, у 2010–2012 роках та І кварталі 2013 року - зростання у 2012 році кількості дослідженої рекламної продукції, яка пропагує тютюнопаління та інші шкідливі звички (рис 2.4.4);19 2,94% 0,00% 8,33% 0,00% 1,00% 2,00% 3,00% 4,00% 5,00% 6,00% 7,00% 8,00% 9,00% 2010 2011 2012 Рис 2.4.4. Частка дослідженої рекламної продукції, яка пропагує тютюнопаління та інші шкідливі звички, у 2010–2012 роках Слід підкреслити засилля реклами алкогольних напоїв у теле-, радіо- та Інтернет-просторі, на малих архітектурних формах (торговельних кіосках, наметах, павільйонах), на зупинках громадського транспорту, у вітринах магазинів та супермаркетів. Зокрема впродовж 2010-2012 років рекламних роликів, які пропагують шкідливі звички, збільшилось на 5,39 %. При цьому неодноразово для реклами алкогольних напоїв використовувалося зображення молодих, успішних і привабливих людей, які під час відпочинку розпивають алкогольні напої, нав’язуючи споживачам не тільки продукцію, а й певний спосіб поведінки у суспільстві – відпочинок з обов’язковим споживанням алкогольних напоїв. Не можна не констатувати тенденцію до популяризації алкогольних марок перед трансляцією спортивних передач, що замість популяризації здорового способу життя і занять спортом спонукає націю до вживання алкогольної продукції. Зазначимо, що у 2012 році Національною комісією також було виявлено, що на сторінках зошитів і щоденників використовується реклама ігор, музичних мелодій, рінгтонів для мобільних телефонів, зміст яких не відповідав чинному законодавству. Загалом результати аналізу рекламного продукту за І квартал 2013 року свідчать про тенденцію до зменшення порушень вимог Закону України «Про захист суспільної моралі» при здійсненні рекламної діяльності (рис 2.4.5). Позитивним моментом в цьому контексті є заборона не лише реклами на радіо, телебаченні, в друкованих ЗМІ та на зовнішніх рекламних носіях, а й у мережі Інтернет, у магазинах та кіосках, а також спонсорство тютюнових виробів. Разом з цим, Національною комісією встановлено, що лише деякі телеканали розміщують у своєму ефірі соціальну рекламу. Покази такої реклами мають поодинокі випадки, на відміну від рекламних сюжетів алкогольних напоїв. На сьогодні загальні витрати на соціальну рекламу 20 складають на рік суму близько 200 мільйонів грн., що у 9 – 12 разів нижче, ніж у країнах Євросоюзу. При цьому у її змісті практично відсутнє пропагування здорового способу життя та відповідального ставлення до нього. 17,65% 80,61% 45,84% 66,80% 0,00% 10,00% 20,00% 30,00% 40,00% 50,00% 60,00% 70,00% 80,00% 90,00% 2010 2011 2012 І квартал 2013 Рис.2.4.5. Частка дослідженої рекламної продукції, що не порушує вимог законодавства про захист суспільної моралі, у 2011–2012 роках та у І кварталі 2013 року 2.5. Видовищні заходи Постійний розвиток інфраструктури розваг та відпочинку зумовив стрімке зростання нічних розважальних закладів, які з метою збільшення кількості відвідувачів запроваджують видовищні заходи еротичного чи сексуального характеру. Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про захист суспільної моралі» експертиза продукції сексуального чи еротичного характеру повинна проводитися щодо кожного виду такої продукції чи видовищного заходу за ініціативою фізичних та юридичних осіб і передувати етапу введення такої продукції в обіг. Згідно зі ст. 12 цього Закону проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру фізичними та юридичними особами дозволяється лише за наявності позитивного висновку Національної комісії і в спеціально відведених місцях при дотриманні необхідних санітарних та гігієнічних норм, передбачених чинним законодавством. Протягом 2010-2012 років та І кварталу 2013 року Національною комісією проведено 57 експертних досліджень відеозаписів видовищних заходів та надано висновків: за 2010 рік – 4 висновки, за 2011 рік – 31 висновок; 2012 рік – 16 висновків, за І квартал 2013 року – 6 висновків. Аналіз наданих матеріалів свідчить про формальне ставлення як фізичних, юридичних осіб (власників закладів), так і органів державної влади та місцевого самоврядування до змісту, умов та можливих наслідків безконтрольної демонстрації подібних заходів.21 Зокрема, у 2011 році видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру організовували та проводили 192 суб’єкти господарювання, у 2012 році – 222 суб’єкти, з яких 196 не мають позитивного висновку Національної комісії. У І кварталі 2013 року не мають позитивного висновку Національної комісії 191 суб’єкт господарювання (таблиця 2.5.1). Таблиця 2.5.1 Кількість закладів, які не звертались до Національної комісії з метою отримання висновків щодо проведення видовищних заходів еротичного чи сексуального характеру у І кварталі 2013 року Регіон Кількість закладів, які не звертались до Національної комісії з метою отримання висновків Кількість закладів, яким відмовлено у позитивному висновку Волинська область 8 - Дніпропетровська область 6 2 Донецька область 27 - Закарпатська область 12 - Запорізька область 4 - Івано-Франківська область 20 - Луганська область 7 - Львівська область 22 1 Миколаївська область 1 - Одеська область 20 1 Полтавська область 18 - Рівненська область 7 - Сумська область 22 1 Харківська область 16 - Херсонська область 1 1 Всього 191 6 На звернення представників Національної комісії в регіонах щодо приведення діяльності суб’єктів підприємницької діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, від деяких із них надійшли листи з інформацією про те, що видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру ними не проводяться. Незважаючи на неодноразові звернення Національної комісії до суб’єктів господарювання щодо приведення їхньої діяльності у відповідність до чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, жодного щодо здійснення експертизи не надійшло із Волинської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Полтавської, 22 Рівненської та Івано-Франківської областей. Про виявлені порушення чинного законодавства про захист суспільної моралі Національній комісії повідомляють структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України. Слід підкреслити, що Національною комісією вносились пропозиції про доповнення класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) самостійною класифікаційною позицією, доповнення переліку дозвільних документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Практичне вирішення цих питань сприяло б як дотриманню законодавчих вимог, так і чіткості відносин між державою та підприємцями. Також Національна комісія зверталась з вищезазначеного питання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби статистики України, однак цими органами не було підтримано пропозицій Національної комісії, а також не запропоновано будь-яких альтернатив для вирішення проблемних питань. За результатами роботи представників Національної комісії в регіонах із суб’єктами господарювання, які організовують та проводять видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру, виявлено, що переважна частина закладів, де проводяться такі заходи, користуються послугами гастролерів (творчі колективи, окремі виконавці), однак Законом України «Про гастрольні заходи в Україні», не врегульовані питання здійснення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру гастрольними колективами та окремими виконавцями. Ще одним проблемним аспектом є те, що ініціаторами експертизи подаються відеозаписи сценічних постановок танців, номерів, шоу тощо середньою тривалістю від 5 до 30 хв. Це не відображає атмосферу та реальні події, які відбуваються на сцені та у залі закладу, оскільки вечірні та нічні програми є у декілька разів тривалішими. З вищевикладеного можна зробити висновок, що діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру, фактично не узгоджена з чинним законодавством у сфері захисту суспільної моралі. Відсутність належного контролю за цією сферою дозвілля є однією з причин знецінення серед молоді моральних та етичних норм, що в подальшому призводить до правопорушень, інших негативних наслідків. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми є проведення комплексних перевірок нічних розважальних закладів із залученням представників правоохоронних органів на етапі профілактики та запобіжних заходів, а не внаслідок вже вчиненого порушення. Загалом процеси виявлення суб’єктів підприємницької діяльності, які забезпечують проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, та перевірка в усіх регіонах їхньої діяльності на предмет дотримання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі свідчать, що: - в облдержадміністраціях та виконкомах міських рад в більшості регіонів України відсутня інформація про реальні суб’єкти господарювання, 23 які організовують і проводять видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру, тому не здійснюється контроль за їхньою діяльністю; - у переважній частині таких закладів відсутній позитивний висновок Національної комісії про відповідність видовищного заходу вимогам законодавства та можливість його обігу на території України; - більшість суб’єктів господарювання, які організовують і проводять видовищні заходи сексуального чи еротичного характеру, здійснюють свою діяльність з порушенням чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, проводячи заходи з використанням у будь-якій формі образів неповнолітніх у продукції сексуального чи еротичного характеру та у присутності неповнолітніх. 2.6. Продукція друкованих ЗМІ У межах повноважень, визначених ст. 19 Закону України «Про захист суспільної моралі», Національною комісією проводився аналіз друкованої продукції. За інформацією Державної реєстраційної служби України в Україні продовжується тенденція появи нових друкованих ЗМІ. Так станом на 1 липня 2003 року зареєстровано 17 371 друкованих ЗМІ, на кінець 2010 року Державний реєстр друкованих засобів масової інформації містив 30 482 друкованих засобів масової інформації, а у 2012 році в Україні – 42 573 друкованих видань. У зв’язку з цим кількість проаналізованої Національною комісією друкованої продукції за 2011-2012 роки та І квартал 2013 року динамічно зростає (рис.2.6.1). Зокрема, апаратом Національної комісії у 2011 році проведено 95 експертних досліджень друкованої продукції, під час яких досліджено 115 од. друкованої продукції, серед них – 30 книг, 57 журналів, 28 газет. 211 641 67 107 0 100 200 300 400 500 600 700 2011 2012 І квартал 2012 І квартал 2013 Рис.2.6.1.Кількість проаналізованої друкованої продукції у 2011- 2012 роках та у І кварталі 2013 року24 За результатами висновків експертних досліджень найбільшу частку складає друкована продукція сексуального та еротичного характеру – 74,5% (73 од.); 4,1% (4 од.) належать до продукції порнографічного характеру; друкована продукція, яка не порушила вимог чинного законодавства, склала 11,2% (11 од.); друкована продукція, яка розпалює національну та релігійну ворожнечу – 5,1% (5 од.); друкована продукція, в якій вбачаються ознаки порушення ст. 4 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» – 3,1% (3 од.); друкована продукція, яка не відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про рекламу» – 1,02% (1 од.); друкована продукція, на яку не поширюється дія Закону України «Про захист суспільної моралі» – 1,02% (1 од.). У 2012 році Національною комісією проаналізовано 641 примірник друкованих видань, зокрема журналів – 121, дитячих журналів – 159, газет – 355, книг – 6. У 2012 році найбільшу частку досліджуваної продукції склала друкована продукція еротичного характеру – 38,7% (12 од.); не порушує вимог чинного законодавства – 32,3% (10 од.); друкована продукція, яка містить пропаганду та заклики до зміни шляхом насильства конституційного ладу, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, залякування населення та органів влади, вчинення інших посягань на життя чи здоров’я людей або погрози щодо дій з метою досягнення злочинних цілей – 3,2% (1 од.); друкована продукція, в якій вбачаються ознаки порушення ст. 4 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» – 9,6% (3 од.); друкована продукція, яка містить інформацію з елементами насильства та жорстокості – 13% (4 од.); пропаганда національної та релігійної ворожнечі – 3,2% (1 од.). За І квартал 2013 року проаналізовано 107 од. друкованої продукції: журналів – 2, газет – 38, книг – 1, друкованої продукції – 66 (флаєри, візитки, банери, гральні карти). За результатами висновків експертних досліджень у І кварталі 2013 року друкована продукція еротичного характеру склала 12,5% (1 од.); друкована продукція, яка не порушує вимог чинного законодавства – 62,5 (5 од.) друкована продукція, яка може ображати релігійні почуття громадян – 25% (2 од.). Аналіз структури висновків експертних досліджень друкованої продукції свідчить, що наразі, порівняно з 2011 роком, спостерігаються тенденції до: - зменшення на 26,2% правопорушень в інформаційному просторі стосовно використання еротичної чи сексуальної тематики, яка з носіїв зовнішньої реклами переходить на сторінки веб-сайтів Всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, деяких друкованих видань, а також у мобільний контент; - зростання на 25% у зв’язку з відсутністю правового забезпечення, яке б збалансовано підходило як до захисту почуттів віруючого населення, частки друкованої продукції, яка може ображати релігійні почуття громадян.25 Слід підкреслити, що сьогодні не діє чіткий механізм ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, в тому числі держава не може належним чином регулювати і контролювати обіг друкованої продукції, що негативно впливає на суспільну мораль (лист Державного комітету телебачення і радіомовлення України у від 24.11.2011 № 6072/24/5). Зокрема ст. 9 Закону України «Про захист суспільної моралі» встановлено, що ліцензування і реєстрацію спеціалізованих засобів масової інформації сексуального чи еротичного характеру має здійснювати центральний орган виконавчої влади у сфері інформації. А відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», види господарської діяльності, не передбачені у ст. 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню. Отже вкрай необхідне законодавче врегулювання положень вищезазначених законів. Залишаються до кінця неврегульованими й питання виготовлення і розповсюдження міжнародних друкованих засобів масової інформації та зарубіжної друкованої продукції. Наприклад, журналів «РLAYBOY» (видавець: Playboy Enterprises, США), «МAXIM» (видавець: Dennis Publishing, Великобританія) чи газети «СПИД-инфо» (видавець: ООО «С- инфо», Російська Федерація), які зорієнтовані на доросле населення, однак не відносять себе до спеціалізованих засобів масової інформації, примірники яких останнім часом були об’єктами дослідження Національної комісії на підставі звернень правоохоронних органів. На запит Національної комісії Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса» повідомило, що з огляду на відсутність на даний час регламенту отримання дозволів на розповсюдження зарубіжних друкованих засобів масової інформації в Україні, ДП «Преса» розповсюджує зарубіжні ЗМІ за передплатою, керуючись п. 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі інформації, схваленої постановою Кабінетом Міністрів України від 25.02.1998 № 214. Однак зазначеною Угодою порядок розповсюдження зарубіжних друкованих ЗМІ не встановлено. Отже, обіг та розповсюдження зарубіжних друкованих видань потребує правового удосконалення в частині врахування вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Таким чином, аналіз друкованої продукції свідчить про такі тенденції: - наявність друкованих видань з систематичним використанням еротичної тематики як провідної (в основному іноземні журнали та газети), що не зареєстровані як еротичні; - розповсюдження друкованої та поліграфічної продукції сексуального чи еротичного характеру без позитивного висновку Національної комісії; - виготовлення та розповсюдження літератури для дітей з питань статі і сексу без погодження з Міністерством освіти і науки України. З огляду на зростаючу соціальну та політичну напруженість у державі, можна прогнозувати тенденцію до збільшення у суспільстві випадків прояву нетерпимості, нетолерантності та навіть агресивності, а тому – зростання на 26 цьому ґрунті порушень вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі щодо пропаганди культу насильства та жорстокості, національної та релігійної ворожнечі, образи нації чи особи за національною ознакою. 2.7. Інтернет На фоні швидкої інформатизації та комп’ютеризації суспільства, життя пересічної людини неможливо уявити без Інтернету, що, безумовно, є вагомим фактором соціального, освітнього та культурного прогресу. За даними Іnternet World Stats, станом на середину 2012 року Україна входить до першої десятки країн Європи за кількістю користувачів Інтернету, зокрема доступ до всесвітньої мережі мають до 15 млн. українців, що складає понад 34% громадян. Як інформує Державний комітет статистики України, у 2013 році 59 343,7 тис. українців є абонентами мобільного зв’язку (а це на 25% більше, ніж населення України загалом) отже, вони також мають доступ до Інтернет-мережі. Однак водночас із величезною кількістю корисних матеріалів Інтернет може завдати шкоди фізичному, інтелектуальному, морально-психічному стану населення. Зокрема, йдеться про поширення в Інтернеті культу насильства та жорстокості, педофілії, порнографії, пропаганди національної та релігійної ворожнечі, ксенофобії, вживання ненормативної лексики тощо. За підсумками 2010-2012 років та І кварталу 2013 року Національною комісією досліджено 50 сторінок веб-ресурсів. Зокрема у період з січня по грудень 2010 року проведено 10 експертних досліджень інформації з Інтернет-ресурсів. У 2010 році за результатами експертних висновків найбільшу частку (69,23%) складає інформація порнографічного характеру – 18 од.; 11,53% (3 од.) належать до продукції сексуального характеру; Інтернет-ресурси, які розпалюють расову та міжнаціональну ворожнечу, пропагують фашизм та неофашизм складають 7,71% (2 од.); містять дитячу порнографію та пропагують релігійну ворожнечу 11,53% (3 од.). За 2011 рік проведено 8 експертних досліджень Інтернет-ресурсів, з яких 80% порнографічного характеру (16 од.); 15% (3 од.) належать до продукції сексуального та еротичного характеру; 5% (1 од.) містять ознаки порушень вимог статей 5, 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». У 2012 році Національною комісією досліджено 3 Інтернет-сторінки, з яких по одній належать до продукції еротичного і порнографічного характеру, а також одна пропагує фашизм, національну та релігійну ворожнечу, принижує та ображає націю. У I кварталі 2013 р. досліджено одну Інтернет-сторінку порнографічного характеру. Наголосимо, що інформація в Інтернет-мережі становить особливу небезпеку для дітей та молоді, які, за результатами дослідження компанії GfK Ukraine, складають майже половину аудиторії користувачів. Як відомо, 27 44% користувачів Інтернету в Україні це особи у віці 16-29 років. Неабияку загрозу несуть сайти, на яких пропонується спробувати так звані електронні наркотики та сайти знайомств з наданням сексуальних послуг. В окремих випадках інформація мережі Інтернет не лише негативно впливає на суспільну мораль, а й призводить до дитячої смертності через вчинення самогубств неповнолітніми. Так, за даними регіональних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, у 2012 році мали місце 492 спроби вчинення навмисних самоушкоджень, з яких 174 закінчилися трагічно. В ході проведення дослідження впливу Інтернету на школярів вчені констатують факт надмірної довіри до нього учнівської молоді. Діти постійно наражаються на небезпеку, коли залишають номер свого мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%) або спілкуються з абсолютно незнайомими людьми, які можуть образити, принизити, ошукати, нашкодити як морально, так і фізично.

Як стверджують психологи, в учнів від користування Інтернетом виявляється чітка тенденція на отримання задоволення і меншою мірою – на розуміння сутності Інтернет-контенту, мети його поширення, усвідомлення підтексту, формування вміння відбирати та оцінювати контент

 

_. Аналіз мережі Інтернет свідчить про такі негативні тенденції: - засилля спливаючих банерів на інформаційних сайтах, які, при спробі їх закрити переорієнтовують користувача на сторінку порносайта, секс-шопа, або нав’язують споживачу товари і послуги (в т. ч. і послуги сексуального характеру); - розпалювання національної та релігійної ворожнечі, приниження особистості; - пропаганда збочень, насилля, жорстокості, наркоманії, інших шкідливих звичок. Серед позитивних процесів, спрямованих на мінімізацію негативних явищ, слід зазначити, що Національною комісією з метою забезпечення додержання встановлених національним законодавством та міжнародно- правовими нормами прав і свобод дітей під час користування веб-ресурсами розроблено Рекомендації власникам веб-ресурсів, цільовою аудиторією яких є діти. Також за участі керівництва Національної комісії розроблено Пам’ятку для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок». Крім того, започатковано формування переліку «білих сайтів», які є безпечними для відвідування дітьми. У І кварталі 2013 року перелік рекомендованих для дітей «білих сайтів» складав 50 он-лайн ресурсів. 2.8. Комп’ютерні ігри За результатами соціологічного опитування батьків у 2011 році встановлено, що кожен третій підліток свій вільний час проводить за грою у комп’ютерні ігри. Психологи стверджують, що пристрастю до гри «уражено» 28 близько 10% людей у світі. У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно визнала ігроманію хворобою XXI століття. Проведені ще у 80-х роках дослідження в Америці та в Європі підтвердили зв’язок впливу побаченого насилля на агресивність поведінки дітей. Зокрема, дівчатка і хлопчики всіх вікових категорій, які дивляться сцени насилля в інформаційному просторі, агресивніші, ніж ті, хто такі сцени не переглядає. Особливо сильний вплив на дітей молодшого шкільного віку мають відео-, комп’ютерні та ігри на мобільних телефонах. Цей вплив посилюється у підлітків тоді, коли сцени насильства поєднуються з еротикою. При цьому наслідки демонстрування сцен насильства на розвиток особистості досить різні: це може бути імітація побаченого, яка під впливом медіа збільшує частоту насильницьких дій у реальному житті; агресивна поведінка, яка виникає під впливом переглянутого в особи, схильної до насильницьких дій; це прояви відчуття страху, зростання тривожних станів, які пригнічують розвиток особистості. З метою убезпечення дітей та підлітків від негативного впливу інформаційного простору, збереження їх психічного та фізичного здоров’я Національна комісія у 2012 році розпочала проведення експертних досліджень комп’ютерних ігор, таким чином того ж року було проаналізовано інформацію про понад 50 комп’ютерних ігор, які реалізуються в торговельних точках м. Києва. Серед них виявлено відеоігри під назвами: «Manhunt 2», «Mortal Kombat», «God of War III», «Soldier of Fortune 2», «The Darkness II». За результатами експертних досліджень названих ігор встановлено, що вони не відповідають чинному законодавству України у сфері захисту суспільної моралі, оскільки містять пропаганду культу насильства та жорстокості. У І кварталі 2013 року за результатами висновків експертних досліджень комп’ютерні ігри «Fear», «Fear 2», «Fear 3», «Postal 2: Раздели боль», визнані такими, що містять елементи насильства та жорстокості. А «Black Ops 2», «Prototype», «Battlefield 3 Aftermath» перенасиченими насильством та жорстокістю. Слід підкреслити, що діюча законодавча база не містить відповідного нормативно-правового документа, який регулював би обіг комп’ютерних ігор. Однак Концепцією Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009–2013 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 № 731-р, з метою розв’язання проблем, пов’язаних із станом здоров’я і способом життя дітей і молоді протягом 2009- 2013 років зокрема передбачається здійснити комплекс заходів, спрямованих, на впорядкування обліку ігор, дозволених для продажу та використання в комп’ютерних клубах для дітей. Крім того, ряд нормативних документів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України («Про затвердження форм документів щодо питань видачі контрольних марок імпортерам, експортерам та відтворювачам примірників 29 аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних та інструкцій по здійсненню державного контролю за дотриманням законодавства у сфері інтелектуальної власності», «Про утворення Реєстру комп’ютерних програм», який визначає процедуру реєстрації комп’ютерних програм, форму Реєстру, порядок його формування та ведення з метою збору, систематизації і зберігання на загальнодержавному рівні даних про комп’ютерні програми та забезпечення можливості надання органам державної влади відповідної інформації, «Правила використання комп’ютерних програм у навчальних закладах») та Міністерства охорони здоров’я України (Державні санітарні норми і правила влаштування, утримання, обладнання та організації роботи закладів, які надають послуги з комп’ютерної ігрової діяльності дітям, методичні рекомендації «Методика гігієнічної оцінки комп’ютерних ігор») регулюють лише певні вимоги при виробництві та розповсюдженні комп’ютерних ігор. Отже відсутність дієвих законодавчих механізмів реалізації вищезазначених нормативних актів обумовлює те, що сучасний інформаційний простір переповнений комп’ютерними іграми, які містять елементи насильства та жорстокості. 3. СТАН ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ 3.1. Моніторинг дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі Національна комісія на виконання своїх обов’язків, відповідно до статті 19 Закону України «Про захист суспільної моралі», проводить моніторинг практики застосування законодавства з питань захисту суспільної моралі та розробляє пропозиції до його вдосконалення. З метою зміцнення в усіх регіонах України моральних та етичних засад суспільства, збереження вікових культурних традицій українського народу від негативного впливу культу насильства, жорстокості, порнографії, унеможливлення пропаганди наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, розширення участі місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій в регіонах діють 23 громадські колегії (регіональні комісії) з питань захисту суспільної моралі. Пріоритетними напрямами діяльності громадських колегій є формування у дітей та молоді свідомого ставлення до життя, відповідальності за своє здоров’я, поваги до родини, батьків, літніх людей, виховання гуманного ставлення до тварин, турботи про навколишнє середовище тощо; непорушність інституту шлюбу; дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі в засобах масової інформації, у мережі Інтернет, заборона виробництва та обігу продукції, що завдає школи суспільній моралі. З метою реалізації державної політики у сфері захисту суспільної 30 моралі центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вжито таких заходів: - затверджено загальнодержавні та місцеві програми або плани заходів щодо захисту суспільної моралі (наприклад, «Про впровадження та виконання міжнародних, державних, регіональних та місцевих програм щодо формування та збереження здоров’я школярів та профілактику негативних проявів серед учнів в навчальних закладах освіти у 2012–2013 навчальному році», «Про організацію роботи з психологічного супроводу профілактики тютюнопаління, алкоголізму, попередження суїцидальної поведінки та жорсткого поводження з дітьми та учнівською молоддю у 2012–2013 навчальному році» тощо); - видано накази про посилення контролю за виконанням законодавства, спрямованого на захист суспільної моралі, спільні накази про проведення рейдів-перевірок торговельних закладів стосовно реалізації ними неповнолітнім спиртних напоїв та тютюнових виробів; - прийнято рішення про затвердження переліку об’єктів, на території яких забороняється розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру, про обмеження перебування дітей віком до 17 років без супроводу батьків або осіб, що їх замінюють, у закладах дозвілля, громадського харчування, розважальних закладах, на вулицях міста та інших громадських місцях та ін. Виконавчими комітетами місцевих рад здійснюється: - робота щодо внесення змін до чинних договорів з Інтернет- провайдерами в частині, що стосується відповідальності провайдера за якість та зміст послуг, які надаються, встановлення фільтрів, які блокують доступ до Інтернет-ресурсів, що містять інформацію, небажану для дітей і підлітків за змістом; - контроль за виконанням рішень про заборону розміщення зовнішньої реклами, що містить тексти і (або) зображення сексуального чи еротичного характеру; - роз’яснювальна робота з суб’єктами підприємницької діяльності всіх організаційно-правових форм про недопущення порушення норм суспільної моралі. Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально- психологічному стану населення. Одним із основних напрямів державного регулювання обігу інформаційної продукції, що впливає на суспільну мораль, є формування єдиної комплексної системи забезпечення захисту моральних засад і утвердження здорового способу життя у сфері інформаційної діяльності, освіти та культури. Слід зазначити, що формування зазначеної єдиної комплексної системи є на сьогодні питанням актуальним та необхідним і має передбачити процес 31 практичної комунікації, обміну інформацією, співставлення позицій та бачень вирішення наявних проблем, проведення відповідних організаційних заходів. У 2012 році з метою утвердження моральних засад та мотивації українського суспільства на здоровий спосіб життя в Україні проводились заходи (обласні, районні, міські тематичні фестивалі, конкурси), які були спрямовані на: - пропаганду здорового способу життя (в бібліотеках навчальних закладів оформлено постійно діючі виставки «Здоров’я кожного – здоров’я нації»; зроблено акценти на забезпечення інформування учнівської молоді про негативні наслідки поширення туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, немедичного вживання наркотичних засобів, шкоду тютюнопаління та зловживання алкогольних напоїв); - вдосконалення системи духовного, морально-етичного, правового, патріотичного, естетичного та екологічного виховання перш за все молоді та дітей; - захист прав та інтересів дитини (тренінги з навчання юних читачів безпечному користуванню Інтернетом, ознайомлення з основним правилам безпечної поведінки в глобальній мережі Інтернет); - підвищення суспільного значення сім’ї та формування сімейних цінностей; - привернення уваги учнівської та студентської молоді до духовних джерел, вивчення історії та народних традицій. Важливе досягнення у впровадженні курсів морально-духовного і громадянського спрямування – створення інфраструктури викладання таких предметів. Зокрема, предмет «Етика» вивчається у всіх навчальних закладах України, «Християнська етика» – у кожній п’ятій школі України. Вивчення цього предмету спонукатиме нову генерацію українських громадян обирати у житті шлях добра і справедливості. З метою забезпечення систематичного і належного контролю за дотриманням законодавства при публічному показі і розповсюдженні кіно-, відеофільмів у кіно- і відеомережі проводились відповідні перевірки, під час яких було виявлено порушення умов демонстрування фільмів приватними підприємствами. За фактами порушень складені акти та адміністративні протоколи. Правоохоронними органами, представниками Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі здійснюється постійний моніторинг діяльності суб’єктів господарювання, видовищних закладів, поліграфічної продукції. Службами у справах дітей райдержадміністрацій, міських рад систематично проводяться профілактичні заходи з метою виявлення і недопущення порушень Закону України «Про захист суспільної моралі». Зокрема, спільно з підрозділами кримінальної міліції у справах дітей МРВ УМВС України в областях проводяться профілактичні рейди «Діти вулиці», «Вокзал», під час яких здійснюється контроль за 32 перебуванням неповнолітніх у місцях масового відпочинку молоді, комп'ютерних клубах, розважальних закладах. Відповідними структурними підрозділами облдержадміністрацій вживаються організаційні та практичні заходи з попередження поширення продукції, яка пропагує культ насильства, жорстокості, сексуальної розпусти серед молоді. Відповідно до Законів України «Про захист суспільної моралі», «Про рекламу» посилено увагу щодо недопущення розміщення поблизу навчальних закладів реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Проводяться рейди-перевірки за участю представників органів освіти, кримінальної міліції у справах дітей, соціальних служб для молоді, батьківської громадськості та учнівського самоврядування з метою виявлення місць розповсюдження продукції порнографічного змісту та пунктів реалізації спиртних напоїв, тютюнових виробів. Питання профілактики правопорушень серед дітей та молоді, у тому числі щодо захисту суспільної моралі, розглядається на нарадах у відділах (управліннях) освіти райдержадміністрацій та міських рад, педагогічних радах навчальних закладів. Стан дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі засобами масової інформації, установами і організаціями усіх форм власності, юридичними та фізичними особами розглядається консультативно-дорадчими органами при обласних, районних державних адміністраціях, виконавчих комітетах рад міст обласного значення. Представниками Національної комісії в регіонах щоденно проводиться моніторинг засобів масової інформації на предмет дотримання вимог Закону України «Про захист суспільної моралі». Провідні засоби масової інформації активно висвітлюють питання утвердження здорового способу життя, формування громадської думки у ставленні суспільства до негативних явищ, зростання ролі сім'ї, школи у вихованні підростаючого покоління. Значна увага приділяється тематиці з недопущення пропаганди війни, фашизму, культу насильства, жорстокості, поширення порнографії, неповаги до національних і релігійних святинь, національної та релігійної ворожнечі, пропаганди наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління тощо. Засобами масової інформації областей продовжено практику застосування «Системи візуальних позначок класифікації кіно-, відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована» з обов’язковим зазначенням цих позначок на екрані та друкуванням їх у телепрограмах на шпальтах місцевих газет. За інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, протягом 2012 року секретаріатами її представників в регіонах здійснено 217 моніторингів програмного наповнення регіональних та місцевих телерадіокомпаній, мереж провайдерів програмної послуги, в ході яких фіксувався стан дотримання норм суспільної моралі в телерадіопросторі.33 Результати моніторингу свідчать про те, що регіональний та місцевий ефір практично не містять фільмів, передач з елементами жахів, насильства, еротики, які могли б завдати шкоди моральному здоров’ю дітей та молоді. Слід також зазначити, що переважна більшість телерадіоорганізацій особливо відповідально ставились до програмування ефіру в дні скорботи (жалоби, пам’яті), виходячи не лише зі своїх комерційних інтересів, а, насамперед, із загальноприйнятих норм моралі. Проте зазначимо, що зустрічаються поодинокі випадки порушення законодавства. Аналіз результатів моніторингів та перевірок телерадіоорганізацій, здійснений у 2012 році, виявив у мовленні вітчизняних телерадіокомпаній такі ознаки порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі: - відсутність спеціального попередження перед трансляцією передач, а також трансляція анонсів фільмів, програм та передач, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва; - трансляція фільмів, програм, передач та інших структурних елементів програмного наповнення, не розрахованих на дитячу аудиторію, які транслюються у денний час і доступні для перегляду неповнолітньою аудиторією. За порушення законодавства про захист суспільної моралі, виявлені Національною радою під час моніторингу ефіру ТОВ «Новий канал», ПАТ «ТК «ТЕТ», ТРК «Студія 1+1» у формі ТОВ, ТОВ «МКТРК» («ICTV»), м. Київ, вказаним телерадіокомпаніям надіслано листи з вимогою привести діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. За інформацією Держкомтелерадіо, України державні телерадіокомпанії у своїй діяльності керуються чинним законодавством, передусім щодо формування засад редакційної політики та програмного наповнення теле- і радіоефіру. Програми, які створюють державні телерадіоорганізації, відповідають загальнолюдським цінностям, соціальним і культурним запитам громадян. Передачі та фільми сумнівного змісту до ефіру державних телерадіоорганізацій не допускаються. Управліннями МВС України в областях постійно здійснюється моніторинг всесвітньої інформаційної мережі Інтернет з метою виявлення інформаційних ресурсів, що надають рекламу послуг сексуального характеру, встановлення осіб, які причетні до розповсюдження заборонених законодавством України різного виду речовин, препаратів та окремих предметів – таких, як зброя, наркотики, людські органи тощо. За результатами розгляду відповідей-реагувань можна зазначити, що в ряді областей виявлені порушення в діяльності суб’єктів господарювання, які реалізують продукцію сексуального чи еротичного характеру. У цих областях представники Національної комісії разом з управліннями Міністерства внутрішніх справ України вживають заходів 34 (проводять планові та позапланові перевірки) щодо приведення діяльності суб’єктів господарювання, які реалізують продукцію сексуального чи еротичного характеру, у відповідність до законодавства України у сфері захисту суспільної моралі. Крім того, під постійним контролем обласних управлінь МВС України й проведення перевірок діяльності вищезазначених суб’єктів з метою виявлення та попередження правопорушень щодо захисту суспільної моралі. У І кварталі за підсумками перевірок, оглядових перевірок, листування з органами місцевого самоврядування маємо інформацію, що з 202 суб’єкти господарювання, що займаються реалізацією продукції сексуального чи еротичного характеру, виявлених представниками Національної комісії у регіонах, 70 працюють з порушеннями вимог Закону України «Про захист суспільної моралі», 31 – без висновків Національної комісії на продукцію, яку розповсюджують. У порівнянні з жовтнем 2012 року в середньому кількість порушень зменшилась майже на 50%. Із суб'єктами підприємницької діяльності, що реалізують продукцію сексуального характеру, проводиться роз'яснювальна робота щодо необхідності отримання позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі та міри відповідальності при порушеннях законодавства. Серед проблемних питань у регіонах, що стосуються сфери діяльності суб’єктів господарювання, які реалізують продукцію сексуального чи еротичного характеру, що порушують вимоги Закону України «Про захист суспільної моралі», можна виділити такі: - розміщення магазинів з продажу продукції сексуального чи еротичного характеру в житлових будинках; - продаж продукції сексуального чи еротичного характеру без додержання умов, передбачених законодавством (герметична упаковка, спеціальне маркування, наявність повідомлення «продукція сексуального характеру, продаж неповнолітнім заборонено»); - продаж продукції сексуального чи еротичного характеру без позитивного висновку Національної комісії або за наявності позитивного висновку, наприклад, для 10 одиниць продукції при фактичному її продажу понад кількох сотень видів. Активно проводиться робота з усунення порушень законодавства у сфері захисту суспільної моралі в частині проведення видовищних заходів еротичного чи сексуального характеру в місцях, які спеціально для цього не відведені. З метою контролю даного питання структурними підрозділами УМВС України проводяться рейди та перевірки наявності позитивних висновків Національної комісії, за результатами яких складаються відповідні протоколи. З метою попередження зловживань у сфері розповсюдження продукції та проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру в регіонах облдержадміністрації продовжують методично-консультаційну та роз’яснювальну роботу, проводять семінари-практикуми, наради серед 35 суб’єктів, які розповсюджують продукцію зазначеного характеру та проводять видовищні заходи. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України, упродовж 2012 року виявлено 700 злочинів, пов’язаних із ввезенням, збутом і розповсюдженням творів, що пропагують культ насильства, жорстокості та порнографічних предметів (ст. 300, 301 КК України). За звітний період виявлено 428 осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до 24 з них застосовано арешт як міру запобіжного заходу. Крім того, виявлено 743 факти створення або утримання місць розпусти та звідництва (ст. 302 КК України) і сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК України). Виявлено 568 осіб, які вчинили такі кримінальні правопорушення, 66 сутенерів (звідників) – арештовано. До суду направлено 694 кримінальні справи. Припинено діяльність 8 організованих злочинних груп, які діяли в цій сфері. Зазначимо, що в процесі реалізації Закону України «Про захист суспільної моралі» виникає ряд проблем щодо здійснення належного контролю з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі засобами масової інформації, установами та організаціями усіх форм власності, юридичними та фізичними особами. 3.2. Внесення змін до чинного законодавства з питань захисту суспільної моралі У 2010–2012 роках до нормативно-правових актів, які регулюють питання захисту суспільної моралі, було внесено ряд змін з питань, пов’язаних із захистом суспільної моралі. Зокрема у Законі України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 №1280- IV розширено обов’язки операторів телекомунікацій на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії, зберігати та надавати інформацію про з’єднання свого абонента у порядку, встановленому законом. Закон України «Про захист суспільної моралі» доповнений визначеннями «дитячої порнографії», «обігу продукції сексуального характеру». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» від 22.09.11 № 3778-VI також значно розширено та перейменовано статтю 16 «Реклама тютюнових виробів» Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення», яким змінені умови реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, що містяться в Законі України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996. У Законі України «Про кінематографію» № 9/98-ВР від 13.01.1998 36 змінено порядок видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, перелік підстав для відмови у його видачі, анулювання посвідчення і скасування державної реєстрації. 06.10.2010 була прийнята Постанова Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: «Молодь за здоровий спосіб життя» № 2586-VI, згідно з якою 3 листопада 2010 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на зазначену тему та схвалені Рекомендації цих парламентських слухань. План заходів з підготовки та проведення в Україні у 2012 році «Року спорту та здорового способу життя» затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 360-р. Прийнято рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 117 «Про затвердження Системи візуальних позначок з індексом кіно-, відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована», згідно з яким кіно-, відеопродукція, що транслюється телебаченням на території України, поділяється на три категорії залежно від аудиторії, на яку вона розрахована, а також має супроводжуватися відповідними візуальними позначками. У І кварталі 2013 року з метою запровадження законодавчого забезпечення Інтернет-торгівлі алкогольними напоями до Верховної Ради України внесені проекти Закону про внесення змін до деяких законів України щодо торгівлі алкогольними напоями за допомогою мережі Інтернет (реєстр. № 2374 від 22.02.2013), Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо обмеження продажу та споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів (реєстр. № 2062-1 від 05.02.2013), постанови (реєстр. № 2550 від 18.03.2013) «Про проведення парламентських слухань на тему: «Питання щодо правових і соціальних засад забезпечення здорового способу життя, запобігання девіаціям» (12 червня 2013 року)». У 2013 році закінчується термін дії Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009– 2013 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.05.2008 № 731-р. 3.3. Аналіз звернень громадян Одним із основних напрямів роботи Національної комісії є розгляд звернень юридичних та фізичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо проведення досліджень та надання висновків про можливість розповсюдження й обігу на території держави продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, заборони обігу продукції порнографічного характеру, та продукції, що містить елементи або пропагує культ насильства, жорстокості, расову та релігійну ворожнечу, тощо. За 2012 рік до Національної комісії надійшло 970 звернень, що 37 порівняно з попередніми періодами є значно більшим, так з 2011 – у 1,7 разів, з 2010 – у 4,1 рази (рис.3.3.1). 233 559 970 0 200 400 600 800 1000 2010 2011 2012 Рис. 3.3.1. Кількість звернень, що надійшли до Національної комісії, з питань проведення експертизи у 2010-2012 роках За період з 2010-2012 років переважна більшість проведених експертних досліджень здійснена за зверненнями громадян – 568 звернень. Крім того, висновки надавалися за запитами комерційних структур – 425 звернень; центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні – 365; правоохоронних органів – 325, Адміністрації Президента України – 3; Уповноваженого Президента України з прав дитини – 1; Верховної Ради України – 2; Кабінету Міністрів України – 2; народних депутатів України – 5; за зверненнями представників Національної комісії в регіонах – 66. Загальна тенденція свідчить до зменшення звернень правоохоронних органів, на що впливає здійснення експертизи інформаційної продукції Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України та зверненням його безпосередньо до суб’єкта інформаційного простору, що відповідає за реалізацію державної політики в цій галузі. З метою реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів громадян Національною комісією забезпечено виконання чинного законодавства щодо звернень громадян та їх доступу до публічної інформації. Аналіз звернень, які надійшли до Національної комісії, свідчить про те, що їх найбільша кількість у 2012 році – з питань розповсюдження видавничої продукції (143), жорстокого поводження з тваринами (100), заборони деяких мультфільмів (85). За І квартал 2013 року до Національної комісії надійшло 493 звернення, із них – 21 звернення громадян, в тому числі 3 – на «гарячу телефонну лінію», 4 – на електронну адресу. Найбільше скарг стосувалися відеопродукції, зокрема серіалів «Віталька» (ПАТ «Телекоманія «ТЕТ») та «Московський жигало» (ПАТ «Телеканал «ІНТЕР»).38 ВИСНОВКИ Аналіз процесів і тенденцій у сфері захисту суспільної моралі за підсумками 2010-2012 років та І кварталу 2013 року свідчить, що серед негативних тенденцій сучасного інформаційного простору є поширення: - реклами алкогольних напоїв, надмірна демонстрація у ЗМІ сцен з їх вживанням нерідко у позитивному контексті; - продукції, яка пропагує культ насильства і жорстокості; ксенофобію, расову і релігійну нетерпимість; - продукції еротичного, сексуального, порнографічного характеру, в тому числі дитячої порнографії. Особливу небезпеку глобальний інформаційний простір становить для найбільш вразливих верств суспільства – дітей та підлітків через його доступність і безконтрольність у користуванні, що негативно впливає на психоемоційний розвиток внутрішнього світу неповнолітніх та спотворене сприйняття ними навколишнього середовища. Основними проблемами у сфері захисту суспільної моралі в Україні є: - невідповідність механізму правового регулювання інформаційного простору сучасним реаліям, відсутність належної координації діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, які працюють у даній сфері; - відсутність правового механізму та належного контролю за змістом друкованої продукції, що ввозиться в Україну, на відповідність вимогам Закону України «Про захист суспільної моралі»; неврегульованість механізму ліцензування та обігу еротичної і сексуальної друкованої продукції; - неузгодженість критеріїв оцінки кіно-, відеопродукції у діяльності Національної комісії та Міністерства культури України; відсутність правового механізму відкликання прокатного посвідчення; - значна невідповідність існуючого правового механізму потребам розвитку сфери видовищних заходів, відсутність механізмів здійснення контролю з боку правоохоронних і місцевих органів влади за дотриманням діючого законодавства; - неврегульованість механізму ліцензування діяльності з обігу продукції еротичного та сексуального характеру; розповсюдження продукції порнографічного характеру на території України (зокрема через Інтернет- магазини); - відсутність на телебаченні і радіо дієвих механізмів контролю за іноземним і вітчизняним теле-, радіопродуктом (зокрема реаліті-шоу), дотриманням вимог умов ліцензування; незначна частка культурно- просвітницьких та спортивних програм для дітей та підлітків; - відсутність правового впливу на рекламу в Інтернет; неврегульованість механізму розміщення реклами у продукції, що використовується в навчально-виховному процесі; - відсутність законодавства, яке б регулювало діяльність електронних 39 ЗМІ; відсутність механізмів та технічних можливостей контролю за українським сегментом Інтернет; розповсюдження порнографії, зокрема дитячої; матеріалів, які культивують насильство, ксенофобію, расову та релігійну нетерпимість; - потреба в якнайшвидшому законодавчому врегулюванні сфери мобільного контенту, комп’ютерних ігор. Загалом представники вищенаведених професійних середовищ не готові запроваджувати механізми саморегулювання та ініціювати узгоджену розробку законодавства, яке носило б регулятивний, а не заборонний характер, що сприяло б дотриманню відповідних етичних норм і стандартів. Зменшенню зазначених негативних явищ і процесів у сфері захисту суспільної моралі заважають проблеми в організації діяльності Національної комісії, зокрема: - невідповідність кількості досліджуваної продукції штату працівників апарату, що спричиняє недотримання термінів надання висновків заявникам; відсутність технічних засобів для проведення системного аналізу процесів та тенденцій в інформаційному просторі; - неналежне забезпечення умов праці представників Національної комісії в регіонах, відсутність технічної можливості проведення системного аналізу регіонального інформаційного простору; - організація підвищення кваліфікації та визначення правового статусу спеціалістів-експертів апарату Національної комісії; - відсутність фінансування для створення інформаційно- телекомунікаційної мережі та залу моніторингу і системного аналізу інформаційного простору України, бібліотеки та архіву; - відсутність коштів на оплату судових процедур; - відсутність фінансування на організацію та проведення заходів профілактично-просвітницького спрямування, підготовки науково- методичних розробок з актуальних питань утвердження моральності у суспільстві, залучення представників наукових установ до комплексних експертних досліджень. Загалом аналіз процесів і тенденцій свідчить про потребу у розробці єдиної комплексної державної політики щодо забезпечення захисту моральних засад і утвердження здорового способу життя у сфері інформаційної діяльності, освіти та культури; позбавлення формального підходу до питань захисту суспільної моралі центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. 40 КОНСУЛЬТАТИВНА ДОПОМОГА І РЕКОМЕНДАЦІЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ ОРГАНАМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ______________________________________

____________________________________________________________________________


Информационная справка о влиянии информационной продукции, которая может повредить физическому, интеллектуальному и духовному развитию несовершеннолетних и молодежи (по результатам анализа и исследованной Национальной комиссией продукции) Научно-консультативный совет Национальной экспертной комиссии Украины по вопросам защиты общественной морали на основании обобщения проведенных Национальной комиссией исследований и экспертиз информационной продукции установила, что наиболее распространенными угрозами для детей и подростков является доступность информационного пространства, в частности, бесконтрольный просмотр телепередач, прослушивание радио, мобильный контент, авторами которого часто выступают школьники, и сеть Интернет.
 Остаются актуальными такие нарушения в сфере защиты общественной морали, как неограниченное рекламы табакокурения и алкоголизма, распространения продукции, которая пропагандирует культ жестокости и насилия, продукции порнографического характера, в том числе детской порнографии, а также продукции сексуального или эротического характера без соблюдения установленных законодательством ограничений. Специалистами аппарата Национальной комиссии регулярно осуществляется анализ информационного пространства на его соответствие нормам законодательства в сфере защиты общественной морали. В 2011 году исследовано 14165 ед. 2012 гг. - 2709 ед. информационной продукции. Среди выявленных нарушений требований действующего законодательства в сфере защиты общественной морали приведем примеры таких, которые могут повредить физическому, интеллектуальному и духовному развитию несовершеннолетних и молодежи.Рекламная продукция Реклама является одним из мощных средств воздействия на человека. Рекламу любит смотреть даже дети за ее яркость и динамичность. Поэтому, изучая влияние рекламы на потребителя, Национальная комиссия обнаружила факторы, которые деформируют психику прежде подрастающего поколения. Например, реклама пива и алкогольных напитков формирует дефективных психологию человека. Сейчас есть такие досадные факты, которые, по результатам соцопросов и социологических исследований, 30% детей в возрасте от 11 до 15 лет употребляют алкоголь. Реклама слабоалкогольных напитков, особенно пива, на малых архитектурных формах (торговых киосках, павильонах), на остановках общественного транспорта, в витринах продовольственных магазинов и супермаркетов, как правило, имеет приоритетное место. Неоднократно для рекламы пива используется изображение молодых, внешне привлекательных людей, которые во время отдыха употребляют пиво.Таким образом, потребителям (особенно это касается детей и молодежи) навязывается не только продукция, но и пропагандируется определенная форма отдыха, обязательным элементом которой является 19 потребления алкогольных напитков. Большинство временных сооружений - торговых палаток, установленных в местах массового отдыха, украшены логотипами различных пивных компаний.Не могут не тревожить и факты, когда, например, за счет социальной рекламы, якобы направленной на борьбу с распространением ВИЧ инфекций и СПИДа, пропагандируются беспорядочные половые отношения, которые приводят к сексуальной распущенности. В 2011 году аппаратом Национальной комиссии проанализированы 1004 ед. внешней рекламы, исследовано 52 ед. рекламного продукта (наружная реклама и рекламные ролики), в 2012 году проанализировано 784 ед. наружной рекламы и исследованы - 32 ед. Телепродукция По результатам анализа телепространства Украины специалистами аппарата Национальной комиссии систематического оказываются такие нарушения, как демонстрация в дневное время передач с ограничениями зрительской аудитории (например, трансляция телепроекта «Дом-2» с элементами эротики (телеканал ТЕТ), телепрограммы «Наша раша», которая нарушает этические нормы (телеканал «ICTV»), телепередачи «Big Brother», которая содержит нецензурную лексику (телеканал «К1»). Важно отметить, что общество также реагирует на злоупотребления в телеэфире. Например, по телефону горячей линии «Сохраним духовность» в Национальной комиссии в 2011-2012 гг. поступило 22 жалобы граждан по электронной почте -71 жалоба, в которых граждане жалуются на нарушение своих прав через негативное влияние на морально-психическое здоровье информационной продукции, например, на содержание таких телепрограмм, как «Секс - миссия »,« Дети напрокат »,« Меняю жену »(телеканал« 1 + 1 »). Аппарат Национальной комиссии реагирует на все возможные нарушения требований действующего законодательства в сфере защиты общественной морали: оперативно направляются запросы на предоставление видеозаписей телепродукции, проводятся экспертные исследования , выводы которых выносятся на заседание Национальной комиссии, о результатах рассмотрения письменно сообщаются заявители и через официальный веб-сайт Национальной комиссии информируется общественность. Примеры нарушений требований действующего законодательства в сфере защиты общественной морали: - демонстрация в эфире ТРК «Украина» художественного фильма «72 метра», который содержит признаки унижения и оскорбления украинского и русского наций; - Трансляция в эфире ООО «Музыкальное телевидение» анимационного фильма «Южный парк» (South Park) (реж. Т. Паркер, М. Стоун), в сюжете которого обнаружено детскую порнографию; - Трансляция в кабельных сетях видеозаписи музыкального клипа песни «Ты и я» в исполнении украинской певицы Лядских Н.А. (Творческий псевдоним Ева Браун), в котором, кроме элементов эротики, обнаружены признаки пропаганды фашизма и романтизации нацизма с использованием любовной лирики под 20 музыкальное сопровождение является одним из средств воздействия на подсознание подростков и молодежи, поскольку они почти постоянно прослушивают радио или аудиозаписи . Радиопродукции Неоднократно по телефону горячей линии «Сохраним духовность» в Национальную комиссию обращались радиослушатели с жалобами на содержание эфира FM- радиостанций, в котором звучат песни с использованием жаргонной лексики, шутки и анекдоты на сексуальные темы в дневное время, а также на то, что в репертуаре радиопрограмм звучат песни, которые пропагандируют алкоголизм. По результатам проведенных исследований установлено нарушения: - этических норм в передачах «Писец» и «Про это» (радио «Люкс FM»); программа «Танцы по-украински» (радио «Киев 98 FM»); - Использование рекламы алкоголя (радио «Хит-FM»). Кино- и видеопродукция Просмотр кино- и видеопродукции является одним из популярных видов досуга современной молодежи. Использование видеодисков имеет ряд преимуществ над просмотром телепередач: диски легко переписываются и передаются, что дает возможность их неконтролируемом обращения и просмотра подростками. Триллеры, детективы, фэнтези, фильмы ужасов, комедии - любимые жанры молодежи. В 2011 году исследовано 3157 фильмов такого репертуара. По результатам исследований были выявлены DVD-диски с видеозаписями под названиями «Малышка», «Русская ночь», «Сладкие нянечки», «Одиссей», которые относятся к продукции порнографического характера; DVD-диски с видеозаписью фильма «Школьница» - в детской порнографии. DVD-диски с видеозаписями фильмов «Хостел», «Хостел-2», «Хостел-3», «Пила: игра на выживание», «Пила II», «Пила III», «Пила IV», «Пила V», «Пила V и», «Окровавленные холмы», «Поворот не туда-4» - пропагандируют культ насилия и жестокости. Аудиопродукция Оборот и прослушивания аудиопродукции, особенно на цифровых носителях также малоконтролируемое, как и видеопродукции. Содержание аудиопродукции может быть самым разнообразным - от познавательных аудиозаписей к таким, которые несут угрозу интеллектуальному и духовному развитию несовершеннолетних и молодежи. Среди исследованной аудиопродукции следует выделить предоставленный Управлением СБУ во Львовской области CD-диск с записью песен молодежных групп «Белый шквал» и «Атака-28», содержание которых признано содержащим пропаганду фашизма и неофашизму.21 Продукция печатных СМИ Все чаще о ' объектами исследования специалистами Национальной комиссии становятся такую журналы, как «Махима», «Playboy», «EGO», «XXL», «IOADED». Обложки журналов, которые выставляются на открытых витринах киосков, супермаркетов, содержат изображения эротического характера. Кроме того, журналы иллюстрированные фотоизображениями обнаженных, полуобнаженных моделей, представительниц шоу-бизнеса. Газета «СПИД-инфо» постоянно освещает вопросы секса и сексуальных отношений, содержит эротические изображения. Из-за неурегулированности законодательства указанные печатные СМИ распространяются по подписке и в киосках прессы без ограничений. Издательская продукция Издательская продукция является наименее контролируемым сегментом информационного пространства, поскольку большое количество книг в Украину ввозится из соседних стран бывшего СССР, в первую очередь из России. Прилавки магазинов и книжных лотков заполнены так называемыми «учебниками по сексу», «библиями секса», книгами, пропагандирующих национальную и религиозную вражду, и т.п., в рекламных афишах, буклетах, календариках можно найти информацию эротического характера или такой, которая пропагандирует курение, алкоголизм , наркомании и др. Например, результатами проведенных исследований установлено, что: - книги В. Истархова «Удар русских богов», А. Гитлера «Моя борьба» (издательство «Свитовид», г.. Харьков) пропагандируют национальную и религиозную вражду, унижающие еврейскую и другие нации по национальному признаку; - Книга М. Калашникова, С. Бунтовского «Независимая Украина. Крах проекта »(издательство« ФОЛИО », Москва) содержит пропаганду войны, национальной и религиозной вражды, изменения путем насилия конституционного строя Украины, унижения и образа украинской нации; - «Поваренная книга анархиста» (издательство «Русский раритет», Москва) содержит советы по изготовлению и применению наркотических и ядовитых веществ, холодного и огнестрельного оружия, взрывчатых смесей и устройств; - Книга «Камасутра орального секса» (издательство «Эксмо», Москва) признана продукцией порнографического характера; - Рекламная афиша ночного клуба «EGO» в пгт. Лужаны Черновицкой области содержит пропаганду курения. Зрелищные мероприятия По результатам проведенных специалистами аппарата Национальной комиссии исследований некоторые субъекты предпринимательской деятельности, направленные на поощрение посетителей, включают в шоу-программ номера эротического характера с использованием образа несовершеннолетних (бар «Зажигалка» г.. Одесса, танцевальный номер «Школьница») или участием несовершеннолетних (ночной клуб «Тайм Аут», Днепропетровская область). 22 Сеть Интернет Сеть Интернет - одно из ведущих источников новостей, развлечений и общения и одновременно определенный контент с беспрепятственным доступом, может нести большую опасность духовной и интеллектуальном развитии детей и молодежи, поскольку среди полезной информации размещена порнографическая продукция, в том числе и детская порнография . Также свободно можно зайти на сайты с видеосюжетами кинопродукции, пропагандирующей культ насилия и жестокости, или на сайты экстремистских, фашистских, неофашистских молодежных организаций. Серьезную угрозу для подростков также несут сайты, на которых предлагается попробовать так называемые электронные наркотики и сайты знакомств с предоставлением сексуальных услуг. Мобильный контент Мобильный контент - относительно новый вид информационной продукции, потребителем которого в основном является молодежь. Среди интересных игр, видеосюжетов, картинок в мобильном контенте часто распространяется эротическая продукция, случается и порнография, а также продукция, пропагандирующая насилие и жестокость. В 2011 году аппаратом Национальной комиссии исследовано 2277 ед., А в 2012 - 525 ед. мобильного контента. Так, например, исследованы видеоролики ООО «Плейфон Украина» были признаны продукцией порнографического характера. Также объектами исследований были видеоролики, сделанные учениками средних школ с записями реальных драк и издевательств группы школьников над сверстником, реальных жор

 

____________________________________________________________ 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА 2014 про актуальні проблеми дотримання вимог чинного законодавства95 у сфері захисту суспільної моралі (прийнята рішенням Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 04.09.2014 № 1) Останні події новітньої української історії змушують замислитися над їхніми причинами та наслідками, дати оцінку ситуації, що склалася, дійти правильних висновків, щоб зупинити руйнівні процеси, які впродовж багатьох років підривали моральні засади Українського суспільства. Протягом тривалого часу інформаційний простір України залишається абсолютно незахищеним від постійного тиску на свідомість людей, в тому числі і з боку іноземних держав, негативної політичної, соціальної, економічної інформації, створюючи реальну загрозу не лише моральним засадам Українського суспільства, але й національній безпеці країни в цілому. Девальвацію всієї ціннісної системи супроводжують деструктивні явища безпосередньо пов’язані із перевантаженням засобів масової інформації матеріалами, що суперечать нормам Закону України «Про захист суспільної моралі». Тривале ігнорування центральними та місцевими органами державної влади, представниками інформаційного бізнесу та створеними ними лобістськими громадськими об’єднаннями неодноразових заяв та звернень Національної комісії щодо зростання негативного впливу інформаційної продукції на стан моральності українського суспільства та у зв’язку з цим – реальної загрози національній безпеці, стали одним із найважливіших чинників моральної кризи в нашому суспільстві, за якою насувалася політична, економічна та конституційна криза. Українському суспільству продовжують нав’язувати інформаційну продукцію, в якій пропагується корупція, алкоголізм, насильство і жорстокість, неповага до національних і релігійних цінностей та почуттів людей, щоб привчити до «нових стандартів» суспільного життя. Навіть позитивні «герої» сюжетів безкарно убивають, беруть хабарі, безперервно пиячать, розмовляють мовою ворожнечі або сленгом кримінального світу. В умовах входження України у європейське та міжнародне співтовариство актуальною є побудова такої держави, яка спроможна забезпечити вільний розвиток відкритого, демократичного суспільства на загальнолюдських та національних цінностях, пріоритеті прав і свобод людини та верховенстві права у здійсненні державою своєї діяльності. До функцій держави, які покликані забезпечити вільний розвиток людини, належить не тільки культурна (духовна), але й функція захисту суспільної моралі. Саме останню з названих функцій держави й реалізує Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія) як постійно діючий державний позавідомчий експертний і контролюючий орган, що діє відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі». Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення. За сучасних умов інформаційний простір набуває дедалі більшої ваги й впливу на стан громадської думки в Україні, стає одним із найважливіших96 елементів забезпечення національної безпеки. Відсутність визначених законодавством механізмів, які б регулювали розповсюдження та обіг певних видів інформаційної продукції, зокрема електронних ЗМІ, комп’ютерних ігор, мережі Інтернет, обумовлюють ріст кількості злочинів в інформаційній сфері, які посягають насамперед на інтереси Української держави. Національна комісія, виконуючи визначені законодавством завдання, вживає можливих заходів щодо зупинення навали інформаційної продукції, яка пропагує національну та релігійну ворожнечу, расизм, українофобію, антисемітизм та інші види ксенофобії; виступає проти пропаганди насильства в усіх його проявах, приниження й образи нації або особистості за національною ознакою, посягання на конституційний лад, державні інститути та територіальну цілісність України, деформації світоглядних основ життя дітей та молоді. Тільки з початку 2014 року Національною комісією вже проаналізовано понад 31 000 одиниць продукції. У 2014 році Національною комісією за результатами аналізу інформаційного простору, зверненнями Служби безпеки України та інших державних органів досліджено майже 200 та додатково проаналізовано майже 300 Інтернет-матеріалів, з яких 82, згідно з рішеннями Національної комісії, належать до інформаційної продукції, що пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства територіальної цілісності України, ображає націю. За результатами прийнятих рішень про виявлені порушення Закону України «Про захист суспільної моралі» повідомлено Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Раду національної безпеки і оборони України. Безумовно, антиукраїнська інформаційна війна обумовила зростання кількості порушень Закону України «Про захист суспільної моралі». Проте ця інформаційна війна проти Українського народу готувалась вже давно. Зокрема, ще 5 років тому Національна комісія розпочала відслідковувати в інформаційному просторі України загальні тенденції, які свідчили про швидке розгортання антиукраїнської інформаційної війни. На першому етапі інформаційної війни це були спроби руйнування національної ідентичності – від насаджування нових стандартів життя, побудованих на насильстві, пияцтві, корупції, засиллі інформаційної продукції, що пропагує культ насилля та жорстокості до посягань на національні символи Українського народу. Зокрема, Національною комісією зафіксовано неодноразові намагання дискредитувати державний герб і прапор України, постать Т.Г. Шевченка. Це обумовило, зокрема, прийняття рішення Національної комісії, що Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу, а його творчість – духовна спадщина і національна святиня. Другий етап розгортання інформаційної війни був спрямований на знищення міжнаціональної злагоди в України, випадки загострення якої сьогодні інспіровано відомими зовнішніми втручаннями. Відсутність соціально- економічних умов для національної, етнічної та релігійної ворожнечі визнали й представники майже 100 націй і народів, люди різного віросповідання під час круглого столу «Морально-етичні проблеми законодавчого забезпечення міжнаціональної толерантності», що був проведений в жовтні 2013 року у Верховній Раді України Національною комісією спільно з міжфракційним депутатським об’єднанням «За міжнаціональну згоду та громадянський мир».97 Третій етап інформаційної війни (листопад 2013 року – червень 2014 року) знайшов свій прояв у масштабному розповсюдженні інформаційної продукції, яка містить посягання на територіальну цілісність та конституційний лад України, що стало реальною загрозою національній безпеці України. Сьогодні ми переживаємо четвертий етап цієї інформаційної війни, коли потоки антиукраїнської пропаганди тісно переплелись з викривленою, у більшості випадків відверто спотвореною інформацією про події на сході України, яка у поєднанні із спрямуванням терористичних бойових дій проти України стала засобом обслуговування інформаційної війни та поширенню сепаратистських настроїв. Всі ці факти не раз були приводом для реагування Національної комісії, в тому числі і у вигляді заяв Голови Національної комісії, які були підтримані членами Національної комісії на її засіданнях та надіслані до вищих державних інстанцій. Зокрема, з метою створення необхідних правових та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально- психологічному стану населення, Національна комісія неодноразово зверталась до керівників різних політичних сил та комітетів Верховної Ради України, як до останньої інстанції, яка може вплинути на загрозливу ситуацію в українському інформаційному просторі. Надсилаючи матеріали, Національна комісія сподівалась на можливість їх відповідного розгляду за участю Національної комісії. Проте, заклики Національної комісії щодо необхідності протидії загрозам інформаційній безпеці України, виявленим Національною комісією, публічно не обговорювалися і роками залишилися без реагування. Як державний орган, який відповідальний за реалізацію права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення, з метою захисту національного простору від руйнівного для країни інформаційного вторгнення та збройного конфлікту Національна комісія проводить наступну роботу. У сьогоднішніх умовах прямої загрози національній безпеці України, яка розширюється, зокрема у зв’язку із посиленням пропаганди в іноземних телерадіопрограмах, є особливо актуальним створення ефективного і швидкого механізму реагування на подібні факти. Національна комісія неодноразово звертала увагу державних органів та громадськості на необхідність запровадження заходів з очищення вітчизняного інформаційного простору від матеріалів, що негативно впливають на систему моральних цінностей. Розуміючи, що інформаційна війна проти України та Українського народу спрямована на дезорієнтацію населення та нівелювання загальнолюдських цінностей, Національна комісія зробила низку звернень до Українського народу, до чинної влади, до глав і представників різних релігійних конфесій, які оприлюднено на офіційному сайті Національної комісії. Зокрема, Національною комісією у минулому році було розроблено План заходів протидії насильству в інформаційному просторі, метою якого є створення умов по убезпеченню підростаючого покоління України від матеріалів інформаційного простору, що містять елементи насильства та жорстокості,98 пропагують наркоманію, токсикоманію, тютюнопаління та інші шкідливі звички, війну, національну та релігійну ворожнечу, неповагу до батьків, національних і релігійних святинь, який було надіслано до всіх дотичних держаних органів та до органів місцевого самоврядування щодо підтримки ініціативи Національної комісії та доручення до виконання його окремих пунктів. На виконання вимог статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» (далі Закону) відповідно, до якої забороняється виробництво та розповсюдження продукції, що пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, може принижувати або ображати націю чи особистість за національною ознакою та з врахуванням п. 4 ст. 5 цього Закону, зокрема: впровадження експертної оцінки відео-, аудіо-, друкованої інформації та інформації на електронних носіях, розроблення механізмів і методик віднесення її до такої, що завдає шкоди суспільній моралі, Національною комісією розроблені та затверджені наступні Рекомендації визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції, яка: пропагує культ насилля і жорстокості; національну та релігійну ворожнечу, неповагу до національних і релігійних святинь та ображає національну гідність (рішення Національної комісії від 20.04.2010 № 3); пропагує зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України (рішення Національної комісії від 22.05.2014 № 29). На теперішній час продовжується робота по розробці Рекомендацій визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції, яка пропагує фашизм та неофашизм. З огляду на роль контенту веб-ресурсів у формуванні світогляду дітей, їх розуміння правил поведінки в суспільстві, веб-ресурси, цільовою аудиторією яких є діти, мають бути позбавленими негативного інформаційного впливу на дітей та наповнені інформацією корисною для їх інтелектуального, психічного та етичного розвитку, а також бути викладеними з дотриманням правил правопису. Національною комісією, з метою убезпечення дітей та молоді від продукції, що має негативний вплив на їх психоемоційний розвиток, розроблені Рекомендації власникам веб-ресурсів, цільовою аудиторією яких є діти, що затверджені рішенням від 26.10. 2011 № 17. Крім того, на засіданні Національної комісії 27.02.2014 було висловлено позитивну оцінку 43 українським Інтернет-сайтам, якими безпечно можуть користуватись діти. Разом з тим, відповідно до рішення № 5, прийнятого на засіданні Національної комісії 27.02.2014, спеціалісти апарату Національної комісії продовжують роботу по розширенню переліку Інтернет-сайтів українського сегменту мережі Інтернет, якими безпечно можуть користуватись діти. Аналізу підлягатимуть спеціалізовані портали дитячої літератури, електронні бібліотеки, освітньо-інформаційні та спортивні ресурси. Окремо слід звернути увагу, що на сьогоднішній день в Україні чинним законодавством не врегульовано механізм обігу комп’ютерних ігор, сфера99 мобільного контенту, комп’ютерних ігор та діяльності Інтернет-клубів, які потребують якнайшвидшого законодавчого врегулювання. Позитивною тенденцією у сфері відповідної інформаційної продукції є те, що наразі розробляється нормативно-правова база, яка б регулювала обіг комп’ютерних ігор. На виконання доручення Кабінету Міністрів України № 17796/1/1-13 від 17.05.2013 Національною комісією утворено Міжвідомчу робочу групу з питань правового врегулювання обігу комп’ютерних ігор (далі – Міжвідомча робоча група), напрямок діяльності якої – розробка правового механізму регулювання та контролю за обігом комп’ютерних ігор на території України в мережі Інтернет та комп’ютерних клубах. До складу Міжвідомчої робочої групи ввійшли представники Служби безпеки України, Міністерства культури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади. Враховуючи сьогоднішню ситуацію в інформаційному просторі України, коли розповсюджуються матеріали щодо пропаганди війни, національної та релігійної ворожнечі, бузувірства, блюзнірства, неповаги до національних і релігійних святинь, приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою, та необхідність посилення контролю за розповсюдженням інформаційної продукції, Національною комісією, згідно розпорядження від 13.03.2014 № 09-р створено робочі групи щодо забезпечення організації проведення аналізу інформаційного простору, які виявляють та опрацьовують інформаційні матеріали з ознаками порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі з наступним їх дослідженням. Робочою групою з аналізу інформаційного простору тільки за останні два місяці проаналізовано у 3,2 рази більше інформаційних матеріалів українського сегменту всесвітньої мережі Інтернет, ніж у 2013 році. Виходячи з термінової необхідності захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України, Національна комісія виступає за відключення трансляції на території України, у першу чергу мовників країни-спонсора тероризму, агресора (військова анексія Криму), які у своїх програмах сіють паніку, розпалюють національну ворожнечу, поширюють заклики до війни і виправдовують військову агресію сусідньої держави. Проте вказане відключення – це половина справи. Тому Національна комісія рекомендує компетентним органам вжити заходи по забезпеченню відновлення трансляції українських каналів на всій території України, де з різних причин мовлення припинено. Необхідно віднайти кошти і створити умови для трансляції українських телерадіоканалів на країни Західної Європи, Середземномор’я та Близького Сходу, розробити державну програму поширення позитивної інформації про Україну в мережі Інтернет. Сьогодні першочергове завдання – забезпечити території Півдня і Сходу України якісною і чесною інформацією з уст українських ЗМІ. Мешканці цих регіонів наразі позбавлені елементарної можливості отримувати повідомлення про небезпеку, роз'яснення дій у разі загроз родинам та кожній людині. Захист моральності, утвердження в суспільстві здорового способу життя, докорінне вдосконалення системи духовного, морально-етичного, патріотичного, правового, естетичного виховання громадян України (насамперед, дітей та100 молоді) є на сучасному етапі одним із пріоритетних напрямів діяльності не тільки держави, а й громадських організацій. Одним із стратегічних напрямків діяльності Національної комісії є співпраця з громадськістю, яка гарантує дієвість державних механізмів у демократичному суспільстві та виховує відчуття суспільної відповідальності. Моральні цінності є життєвими орієнтирами людини, саме мораль визначає цілі, методи і характер демократичного суспільства. Над цим працює і працюватиме в подальшому Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. З метою обговорення проблем посилення інформаційної безпеки в умовах інформаційної агресії Національна комісія провела низку просвітницько- профілактичних заходів. Зокрема, питання про морально-етичні основи протидії антиукраїнській інформаційній війні, основні ризики, загрози і проблеми, що містяться в інформаційному просторі, шляхи недопущення розповсюдження матеріалів, які можуть розпалювати міжнаціональну ворожнечу тощо стали предметом обговорення круглого столу на тему: «Морально-етичні засади протидії антиукраїнській інформаційній війні», що відбувся 20 травня цього року. Під час круглого столу «Інформаційний суверенітет України як основа політики протидії антиукраїнській інформаційній війні» 16 липня 2014 року були обговорені питання інформаційного суверенітету держави, системи протидії інформаційним загрозам, захисту власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів. Учасники круглих столів одностайно визнали, що сучасний інформаційний простір без перебільшення має надзвичайно великий вплив на стан громадської думки в Україні і є одним із найважливіших елементів забезпечення національної безпеки. В умовах інформаційної війни питання інформаційного суверенітету як складової національної безпеки набуває особливого значення, а надзвичайно складний суспільно-політичний стан і ситуація в державі в цілому вимагають консолідації зусиль на всіх рівнях – органів влади, громадських організацій, керівників теле-, радіоканалів, власників кабельних мереж, широких кіл громадськості. Слід зазначити, що Національна комісія неодноразово зверталася до центральних органів виконавчої влади щодо необхідності популяризації української культури, звичаїв та традицій в інформаційному просторі нашої держави. З метою забезпечення системної просвітницько-профілактичної роботи, морального виховання підростаючого покоління та підвищення рівня культури школярів і студентів Національна комісія спільно з Міністерством освіти і науки України започаткувала у 2010 році Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок». Головна ідея Конкурсу – розвиток і зміцнення у школярів і студентів моральних принципів як найважливішого фактору виховання і формування особистості, визначення ідеалу морального вчинку як сучасної моделі поведінки. Конкурсанти у творчій формі демонструють результати суспільно значущої діяльності, до якої можуть залучатися батьки, педагоги, місцева громада і т. ін. До відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Національна комісія з спільно з Національним музеєм літератури України у 2014101 році провела круглий стіл на тему: «Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу». Учасники круглого столу, зокрема представники органів державної влади, депутатського та дипломатичного корпусу, релігійних та міжнародних організацій, науковці, представники української діаспори, звернули увагу української та міжнародної громадськості на потребу популяризації серед дітей та молоді творчості Великого Кобзаря як національної спадщини Українського народу, утвердження духовних заповідей Тараса Шевченка, сприяння вихованню у підростаючого покоління почуття любові до рідної мови та поваги до традицій свого народу. Національна комісія постійно веде конструктивний діалог з представниками різних релігій та конфесій і активно співпрацює з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). З метою налагодження співробітництва та створення відповідних умов щодо забезпечення моральності суспільства, недопущення расової й національної ворожнечі, антисемітизму, ксенофобії, фашизму і неофашизму, неповаги до національних та релігійних святинь, недопущення пропаганди культу насильства, жорстокості й порнографії ще у грудні 2008 року було підписано Меморандум про співпрацю між Національною комісією і ВРЦіРО. При Національній комісії створено Науково-консультативну раду з питань релігій до складу якої входять науковці, фахівці з релігійних питань, а також представники духовенства. Варто відмітити, що Національна комісія на сьогодні є єдиним державним органом, який здійснює аналіз (експертизу) інформаційної продукції щодо захисту суспільної моралі у цілому та наявності у зазначеній продукції пропаганди національної чи релігійної ворожнечі, образи людини за національною і релігійною ознакою. Законодавством також не визначено інших суб’єктів проведення релігієзнавчої експертизи, експертизи інформаційної продукції з ознаками порушення міжнаціональних та міжетнічних відносин. Проблемні питання та першочергові кроки по створенню ефективного механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Сьогодні в процесі реалізації Закону України «Про захист суспільної моралі» існує ряд проблем щодо здійснення належного контролю з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі засобами масової інформації, установами та організаціями усіх форм власності, юридичними та фізичними особами. Серед основних проблем у сфері захисту суспільної моралі в Україні слід зазначити такі: - невідповідність механізму правового регулювання інформаційного простору сучасним реаліям та відсутність належної координації діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, які працюють у даній сфері; - законодавча неврегульованість діяльності суб’єктів господарювання, які працюють у сфері надання Інтернет-послуг та мобільного зв’язку, відповідальності за розміщення матеріалів, які культивують насильство,102 українофобію, антисемітизм, інші види ксенофобії, расову та релігійну нетерпимість тощо в мережі Інтернет; - недостатній рівень державної підтримки виробництва і розповсюдження вітчизняної інформаційної продукції; - наявність значної кількості інформаційної продукції, що не відповідає вимогам законодавства, негативно впливає на систему суспільних цінностей, фізичний, психічний, інтелектуальний та моральний розвиток людини, призводить до деградації суспільства; - недооцінка значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі демократизації суспільства, розбудови держави, її європейської інтеграції; - намагання суб’єктів інформаційних відносин маніпулювати громадською думкою шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації у засобах масової інформації і відсутність юридичної відповідальності за такі дії; - питання професійної компетентності та моральної відповідальності працівників засобів масової інформації перед суспільством, зокрема у контексті забезпечення прав та свобод громадян в отриманні достовірної й повної інформації та ін. Також слід зазначити, що Закон України «Про захист суспільної моралі» не відповідає вимогам сьогодення у зв’язку з тим, що не враховує сучасного рівня розвитку інформаційних технологій. Адже більша частина шкідливої інформації розповсюджується через інформаційно-телекомунікаційні мережі та системи, у тому числі Інтернет та мобільний зв'язок, у зв’язку з чим Закон у чинній редакції не забезпечує дієвого механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Існуючі прогалини у законодавстві та суперечливість нормативно-правових актів створюють досить серйозні перешкоди для реалізації Національною комісією та іншими державними органами визначених законодавством завдань у сфері захисту суспільної моралі. Сьогодення потребує як створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, що сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану населення, так і запровадження надійного механізму захисту суспільної моралі. Необхідними та нагальними є комплексність та концептуальність державної політики у цій сфері і здійснення її системної координації Кабінетом Міністрів України. Першочерговими кроками по створенню ефективного механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, можуть бути: - розробка та реалізація комплексної державної інформаційної політики, основою якої має стати забезпечення власного інформаційного суверенітету та захист національного простору від руйнівного для країни інформаційного вторгнення та збройного конфлікту, враховуючи існування реальних загроз інформаційній безпеці держави; - розробка комплексних змін до чинних законодавчих актів України з питань захисту суспільної моралі, які б передбачали посилення відповідальності фізичних та юридичних осіб, політичних партій, ЗМІ, у тому числі електронних, за розповсюдження інформаційних матеріалів, які пропагують війну, національну103 та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; - створення цілодобового центру моніторингу та аналізу вітчизняних і зарубіжних теле-, радіоканалів, які транслюються на території України, друкованої продукції, Інтернет-ресурсів з врахуванням технічних можливостей центральних органів виконавчої влади, які здійснюють нагляд та контроль інформаційного простору; - розробка Концепції розвитку національного інформаційного простору з врахуванням особливостей роботи ЗМІ та мережі Інтернет, інформаційних агентств, бібліотек, книговидання, телекомунікацій з метою забезпечення присутності якісного національного інформаційного продукту в українському та світовому міжнародному інформаційному просторі на засадах верховенства права, свободи підприємництва і заборони цензури, соціальної відповідальності та саморегуляції медіабізнесу, поваги до прав споживачів інформаційної продукції; - запровадження державного, парламентського та громадського контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та про інформацію і встановлення відповідальності за його порушення; - здійснення профілактичних та просвітницьких заходів щодо розвитку духовності та зміцнення моральності суспільства; - активізація пропагандистської діяльності у сфері захисту суспільної моралі із залученням громадськості та виділення коштів на цю роботу. Як свідчить історичний досвід у державі, де світська і духовна влада дбають про високий рівень моральності, йде неухильне зростання добробуту народу, обороноздатності країни та її міжнародного авторитету. Але як тільки гору беруть ігнорування етичних норм, неповага до іншої особи, її прав та свобод або індивідуальний чи груповий егоїзм, то стабільності і процвітанню суспільства та навіть можливості його власного збереження настає неминучий крах. Сучасні події в Україні показали результати впливу інформації, яка подається засобами масової інформації, на формування свідомості та світогляду її споживачів. Тому Національна комісія в межах своєї компетенції та технічних можливостей відслідковує та вживає заходи реагування щодо виявлених порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, зокрема: пропаганди війни, національної та релігійної ворожнечі, неповаги до національних і релігійних святинь, приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою, та виступає за посилення контролю за обігом інформаційної продукції, яка несе загрозу Українській державі, і запровадження юридичної відповідальності за такі дії. В умовах інформаційної антиукраїнської війни в черговий раз підкреслюємо, що найнеобхіднішим кроком для розв’язання вже існуючих проблем в інформаційному просторі України може стати проведення Кабінетом Міністрів України міжвідомчої робочої наради за участю керівників центральних органів державної влади, експертних і контролюючих органів щодо розробки і затвердження першочергових реальних заходів на коротку та середньострокову перспективу. Без союзу з мораллю, без захищеності інформаційного простору держави Українське суспільство втрачає сенс свого існування. Тільки за наявності загальної атмосфери моральності та реальної програми дій із стабілізації104 інформаційного простору ми зможемо забезпечити розвиток демократичної, правової та соціальної держави – України. *** 

Інформаційна довідка направлена до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

 ____________________________________


 

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА до круглого столу «Психологічна агресія в антиукраїнській інформаційній війні» За сучасних умов інформаційний простір набуває дедалі більшого впливу на стан громадської думки в Україні, стає одним із найважливіших елементів забезпечення національної безпеки. Проте тривале відставання практичної державної інформаційної політики від вимог сьогодення, зокрема відсутність визначених законодавством механізмів, які б регулювали розповсюдження та обіг електронних ЗМІ, комп’ютерних ігор, мережі Інтернет, обумовлюють ріст кількості злочинів в інформаційній сфері, які посягають насамперед на інтереси Української держави. Особливого значення це питання набуває в умовах антиукраїнської інформаційної війни, що наразі ведеться з боку Російської Федерації. Основною формою ведення інформаційної війни є психологічна агресія, що здійснюється шляхом керованого інформаційного впливу на індивідуальну, групову або масову свідомість, волю громадян іншої країни, їхні почуття, дезінформування суб'єктів прийняття політичних, економічних та інших рішень, підрив інформаційної інфраструктури супротивника. Головними завданнями такої психологічної операції є: деморалізація населення України, особового складу Збройних Сил України, а також спонукання74 їх до державної зради й переходу на бік супротивника; формування у громадян України та Росії викривленого бачення подій; створення вигляду масової підтримки дій РФ з боку населення Південно-Східних регіонів України; психологічна підтримка українських прихильників радикального зближення регіонів Сходу й Півдня України з РФ. З метою завдання конкретних матеріальних і нематеріальних збитків у певних сферах діяльності, встановлення власної інформаційної переваги, маніпулювання свідомістю, волею та почуттями громадян російські засоби масової інформації поширюють не лише недостовірну, неповну інформацію про Україну, а й відверту брехню. При цьому для введення психологічної агресії РФ включає весь спектр засобів масової інформації – від традиційних до електронних. Зокрема, за матеріалами Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) можна навести наступні приклади психологічної агресії: 1. Починаючи з кінця лютого 2014 року видання «Известия», «Российская газета», «Московский комсомолець», «КомерсантЪ», «Вигляд», а також інформаційні агенції «РИА Новости», «ИТАР-ТАСС», «РОСБАЛТ», «АИС» передруковували неперевірені новини та створювали неправдиві повідомлення (наприклад, щодо переходу на бік Росії корабля ВМС України «Гетьман Сагайдачний»). 2. Супутникові телеканали «Россия-24» та «НТВ мир» розповсюджували інформацію про наявність численних біженців з України до Росії, в якій було використано відео з україно-польського кордону. І тільки завдяки появі фотоматеріалів із реального українсько-російського кордону цю новину було спростовано. 3. Використання російським телебаченням відео, в якому були показані начебто «українські бойовики» в Сімферополі, які стоять на фоні нерухомих тіл російських військовослужбовців біля автобусів із написом «ЛьвовТайган». Після перевірки виявилося, що автобус, з якого виходили «бандерівці», належить кримському підприємству «Парк львов «Тайган», «українські бойовики» використовують зброю, що знаходиться на озброєнні виключно російської армії, а на «жертвах» немає навіть слідів крові. 4. Численні неправдиві заяви російських засобів масової інформації про перехід українських військових на бік Росії, про добровільну здачу військових частин, складів, зброї, інших військових об’єктів російським військовим. 5. Трансляція сюжету на супутниковому телеканалі «Россия-24» про зізнання громадянина Російської Федерації, який начебто брав участь у заворушеннях у Києві. Він стверджував, що на боці «радикалів» воюють підготовлені найманці, зокрема з США, Німеччини, Польщі, та переконував в існуванні «Кодексу бойовиків», який передбачає жорсткі каральні заходи (навіть вбивство) за непокору чи зрадництво. Ця інформація потім була розтиражована й іншими російськими ЗМІ, зокрема «Российской газетой». 6. Зміна інтерпретацій подій у публікаціях агенції «Інтерфакс». Зокрема, заголовок новини «Российские военнослужащие захватили аэропорт Бельбек вблизи Севастополя» через декілька хвилин було змінено на «Российские военнослужащие контролируют аэропорт Бельбек, чтобы не допустить прилета боевиков», а згодом на «Крымские отряды самообороны рассредоточились по75 периметру аэродрома Бельбек» (окремо в тексті новини підкреслюється – «российские военнослужащие не имеют никакого отношения к происходящему в аэропорту Бельбек»). 7. Для створення враження, що світова преса підтримує дії Росії, допускалося довільне трактування заяв міжнародних лідерів (Джона Керрі – агенцією ІТАР- ТАРС, позиції Китаю – ІА REGNUM). 8. Запровадження російськими інформаційними агентствами тегів, виділених червоним шрифтом: «Угроза гражданской войны на Украине» – ІА REGNUM, «КРИЗИС НА УКРАИНЕ» – ІТАР-ТАРС. 9. Одне з останніх неправдивих повідомлень деяких російських засобів масової інформації – про участь української біатлоністки, чемпіонки Олімпійських ігор в Сочі, чемпіонки світу з біатлону Олени Підгрушної, яка зараз займає посаду заступника Міністра молоді і спорту України, в антитерористичній операції у Слов’янську, де, як доказ, наводиться фотографія жінки, абсолютно не схожої на українську спортсменку. Крім цього, співголова народного фронту «Новороссия» Костянтин Долгов у прямому ефірі телеканалу «Россия-1» звинуватив Олену Підгрушну у вбивствах мирних жителів у Слов’янську. Крім того, РФ сьогодні активно використовує соціальні мережі, у тому числі мобільний контент. За інформацією Інформаційно-аналітичного центру РНБО України, 11 вересня на мобільні телефони киян через мережі різних операторів розсилалися фейкові СМС-повідомлення від імені Державної служби з надзвичайних ситуацій про викид ртуті на заводі «Радикал» в Києві та евакуацію жителів Деснянського району столиці. Натомість в прес-службі ДСНС повністю спростували поширену інформацію про екологічну загрозу. За повідомленням Служби безпеки України, під час заходів з протидії інформаційній агресії РФ проти України виявлено шкідливе програмне забезпечення, яке спецслужби Росії використовували для отримання несанкціонованого доступу до відомостей, що обробляються на комп’ютерах. На особисті та службові поштові скриньки українських громадян здійснювалося масове поширення повідомлень з посиланням на начебто важливу інформацію «про сепаратистів на території Донецької та Луганської областей». Назви таких листів та адреси відправників постійно змінювалися. Зокрема, один з них нібито містив загальний список заручників, які утримуються терористами. Насправді листи містили посилання на файл, уражений шкідливим вірусом, який забезпечував повний контроль над комп’ютером. Встановлено, що керування цими атаками здійснювалося з єдиного контрольного центру російських спецслужб. Водночас Росія завжди намагалася діяти цензурою та обмеженнями в інформаційному просторі. Цим пояснюється оперативне встановлення інформаційного домінування на окупованих територіях. Зокрема, «Укрпошта» була змушена припинити постачання української преси на Кримський півострів. Слід зазначити, що психологічна агресія в антиукраїнській інформаційній війні розпочалась вже давно. Зокрема, ще 5 років тому Національна комісія стала відслідковувати в інформаційному просторі України загальні тенденції, які свідчили про швидке розгортання антиукраїнської інформаційної війни. На першому етапі інформаційної війни це були спроби руйнування національної ідентичності – від насаджування нових стандартів життя,76 побудованих на насильстві, пияцтві, корупції, засиллі інформаційної продукції, що пропагує культ насилля та жорстокості до посягань на національні символи Українського народу. Так, Національною комісією зафіксовано неодноразові намагання дискредитувати Державний Герб і Прапор України, постать Т.Г. Шевченка. Це обумовило, зокрема, прийняття рішення Національної комісії, що Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу, а його творчість – духовна спадщина і національна святиня. Другий етап розгортання інформаційної війни був спрямований на знищення міжнаціональної злагоди в Україні. Відсутність соціально-економічних умов для національної, етнічної та релігійної ворожнечі визнали представники майже 100 націй і народів, люди різного віросповідання під час круглого столу «Морально- етичні проблеми законодавчого забезпечення міжнаціональної толерантності», що був проведений у жовтні 2013 року у Верховній Раді України Національною комісією спільно з міжфракційним депутатським об’єднанням «За міжнаціональну згоду та громадянський мир». Випадки загострення міжнаціональних і міжрелігійних відносин сьогодні інспіровано відомими зовнішніми втручаннями. Третій етап інформаційної війни (листопад 2013 року – вересень 2014 року) знайшов свій прояв у масштабному розповсюдженні інформаційної продукції, яка містить посягання на територіальну цілісність та конституційний лад України, що стало реальною загрозою національній безпеці України. На сьогодні антиукраїнська інформаційна війна набула комплексного характеру з елементами інформаційної агресії. Враховуючи вищезазначене, пропонуються наступні заходи з протидії російським агресивним-психологічним впливам: 1. Створення при РНБО України координаційної служби психологічної безпеки і оборони з метою вивчення психологічного стану регіонів, координації зусиль мас-медіа у протистоянні психологічній агресії. 2. Перегляд інформаційної політики держави в напрямі переформатування сприйняття України як постійної держави-жертви інформаційних атак, у політику демонстрації сили хоча б на стратегічно важливих напрямках для України. 3. Активізація роботи всіх прес-служб державних структур на пошук та спростування неправдивих відомостей щодо України. 4. Створення при офіційних представництвах України за кордоном, консульствах, посольствах «інформаційних іміджевих центрів» з метою поширення інформації про події в Україні та популяризації нашої держави. 5. Створення політичних лобі у парламентах інших країн (наприклад, така практика існує у Конгресі США, де американський конгресмен може лобіювати інтереси певної країни). 6. Оприлюднення джерел фінансування ЗМІ, що дає змогу виявити, чиї інтереси і з якою метою представляють ці ЗМІ.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА про актуальні проблеми дотримання вимог чинного законодавства95 у сфері захисту суспільної моралі (прийнята рішенням Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі від 04.09.2014 № 1) Останні події новітньої української історії змушують замислитися над їхніми причинами та наслідками, дати оцінку ситуації, що склалася, дійти правильних висновків, щоб зупинити руйнівні процеси, які впродовж багатьох років підривали моральні засади Українського суспільства. Протягом тривалого часу інформаційний простір України залишається абсолютно незахищеним від постійного тиску на свідомість людей, в тому числі і з боку іноземних держав, негативної політичної, соціальної, економічної інформації, створюючи реальну загрозу не лише моральним засадам Українського суспільства, але й національній безпеці країни в цілому. Девальвацію всієї ціннісної системи супроводжують деструктивні явища безпосередньо пов’язані із перевантаженням засобів масової інформації матеріалами, що суперечать нормам Закону України «Про захист суспільної моралі». Тривале ігнорування центральними та місцевими органами державної влади, представниками інформаційного бізнесу та створеними ними лобістськими громадськими об’єднаннями неодноразових заяв та звернень Національної комісії щодо зростання негативного впливу інформаційної продукції на стан моральності українського суспільства та у зв’язку з цим – реальної загрози національній безпеці, стали одним із найважливіших чинників моральної кризи в нашому суспільстві, за якою насувалася політична, економічна та конституційна криза. Українському суспільству продовжують нав’язувати інформаційну продукцію, в якій пропагується корупція, алкоголізм, насильство і жорстокість, неповага до національних і релігійних цінностей та почуттів людей, щоб привчити до «нових стандартів» суспільного життя. Навіть позитивні «герої» сюжетів безкарно убивають, беруть хабарі, безперервно пиячать, розмовляють мовою ворожнечі або сленгом кримінального світу. В умовах входження України у європейське та міжнародне співтовариство актуальною є побудова такої держави, яка спроможна забезпечити вільний розвиток відкритого, демократичного суспільства на загальнолюдських та національних цінностях, пріоритеті прав і свобод людини та верховенстві права у здійсненні державою своєї діяльності. До функцій держави, які покликані забезпечити вільний розвиток людини, належить не тільки культурна (духовна), але й функція захисту суспільної моралі. Саме останню з названих функцій держави й реалізує Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія) як постійно діючий державний позавідомчий експертний і контролюючий орган, що діє відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі». Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення. За сучасних умов інформаційний простір набуває дедалі більшої ваги й впливу на стан громадської думки в Україні, стає одним із найважливіших96 елементів забезпечення національної безпеки. Відсутність визначених законодавством механізмів, які б регулювали розповсюдження та обіг певних видів інформаційної продукції, зокрема електронних ЗМІ, комп’ютерних ігор, мережі Інтернет, обумовлюють ріст кількості злочинів в інформаційній сфері, які посягають насамперед на інтереси Української держави. Національна комісія, виконуючи визначені законодавством завдання, вживає можливих заходів щодо зупинення навали інформаційної продукції, яка пропагує національну та релігійну ворожнечу, расизм, українофобію, антисемітизм та інші види ксенофобії; виступає проти пропаганди насильства в усіх його проявах, приниження й образи нації або особистості за національною ознакою, посягання на конституційний лад, державні інститути та територіальну цілісність України, деформації світоглядних основ життя дітей та молоді. Тільки з початку 2014 року Національною комісією вже проаналізовано понад 31 000 одиниць продукції. У 2014 році Національною комісією за результатами аналізу інформаційного простору, зверненнями Служби безпеки України та інших державних органів досліджено майже 200 та додатково проаналізовано майже 300 Інтернет-матеріалів, з яких 82, згідно з рішеннями Національної комісії, належать до інформаційної продукції, що пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства територіальної цілісності України, ображає націю. За результатами прийнятих рішень про виявлені порушення Закону України «Про захист суспільної моралі» повідомлено Генеральну прокуратуру України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Раду національної безпеки і оборони України. Безумовно, антиукраїнська інформаційна війна обумовила зростання кількості порушень Закону України «Про захист суспільної моралі». Проте ця інформаційна війна проти Українського народу готувалась вже давно. Зокрема, ще 5 років тому Національна комісія розпочала відслідковувати в інформаційному просторі України загальні тенденції, які свідчили про швидке розгортання антиукраїнської інформаційної війни. На першому етапі інформаційної війни це були спроби руйнування національної ідентичності – від насаджування нових стандартів життя, побудованих на насильстві, пияцтві, корупції, засиллі інформаційної продукції, що пропагує культ насилля та жорстокості до посягань на національні символи Українського народу. Зокрема, Національною комісією зафіксовано неодноразові намагання дискредитувати державний герб і прапор України, постать Т.Г. Шевченка. Це обумовило, зокрема, прийняття рішення Національної комісії, що Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу, а його творчість – духовна спадщина і національна святиня. Другий етап розгортання інформаційної війни був спрямований на знищення міжнаціональної злагоди в України, випадки загострення якої сьогодні інспіровано відомими зовнішніми втручаннями. Відсутність соціально- економічних умов для національної, етнічної та релігійної ворожнечі визнали й представники майже 100 націй і народів, люди різного віросповідання під час круглого столу «Морально-етичні проблеми законодавчого забезпечення міжнаціональної толерантності», що був проведений в жовтні 2013 року у Верховній Раді України Національною комісією спільно з міжфракційним депутатським об’єднанням «За міжнаціональну згоду та громадянський мир».97 Третій етап інформаційної війни (листопад 2013 року – червень 2014 року) знайшов свій прояв у масштабному розповсюдженні інформаційної продукції, яка містить посягання на територіальну цілісність та конституційний лад України, що стало реальною загрозою національній безпеці України. Сьогодні ми переживаємо четвертий етап цієї інформаційної війни, коли потоки антиукраїнської пропаганди тісно переплелись з викривленою, у більшості випадків відверто спотвореною інформацією про події на сході України, яка у поєднанні із спрямуванням терористичних бойових дій проти України стала засобом обслуговування інформаційної війни та поширенню сепаратистських настроїв. Всі ці факти не раз були приводом для реагування Національної комісії, в тому числі і у вигляді заяв Голови Національної комісії, які були підтримані членами Національної комісії на її засіданнях та надіслані до вищих державних інстанцій. Зокрема, з метою створення необхідних правових та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально- психологічному стану населення, Національна комісія неодноразово зверталась до керівників різних політичних сил та комітетів Верховної Ради України, як до останньої інстанції, яка може вплинути на загрозливу ситуацію в українському інформаційному просторі. Надсилаючи матеріали, Національна комісія сподівалась на можливість їх відповідного розгляду за участю Національної комісії. Проте, заклики Національної комісії щодо необхідності протидії загрозам інформаційній безпеці України, виявленим Національною комісією, публічно не обговорювалися і роками залишилися без реагування. Як державний орган, який відповідальний за реалізацію права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення, з метою захисту національного простору від руйнівного для країни інформаційного вторгнення та збройного конфлікту Національна комісія проводить наступну роботу. У сьогоднішніх умовах прямої загрози національній безпеці України, яка розширюється, зокрема у зв’язку із посиленням пропаганди в іноземних телерадіопрограмах, є особливо актуальним створення ефективного і швидкого механізму реагування на подібні факти. Національна комісія неодноразово звертала увагу державних органів та громадськості на необхідність запровадження заходів з очищення вітчизняного інформаційного простору від матеріалів, що негативно впливають на систему моральних цінностей. Розуміючи, що інформаційна війна проти України та Українського народу спрямована на дезорієнтацію населення та нівелювання загальнолюдських цінностей, Національна комісія зробила низку звернень до Українського народу, до чинної влади, до глав і представників різних релігійних конфесій, які оприлюднено на офіційному сайті Національної комісії. Зокрема, Національною комісією у минулому році було розроблено План заходів протидії насильству в інформаційному просторі, метою якого є створення умов по убезпеченню підростаючого покоління України від матеріалів інформаційного простору, що містять елементи насильства та жорстокості,98 пропагують наркоманію, токсикоманію, тютюнопаління та інші шкідливі звички, війну, національну та релігійну ворожнечу, неповагу до батьків, національних і релігійних святинь, який було надіслано до всіх дотичних держаних органів та до органів місцевого самоврядування щодо підтримки ініціативи Національної комісії та доручення до виконання його окремих пунктів. На виконання вимог статті 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» (далі Закону) відповідно, до якої забороняється виробництво та розповсюдження продукції, що пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, може принижувати або ображати націю чи особистість за національною ознакою та з врахуванням п. 4 ст. 5 цього Закону, зокрема: впровадження експертної оцінки відео-, аудіо-, друкованої інформації та інформації на електронних носіях, розроблення механізмів і методик віднесення її до такої, що завдає шкоди суспільній моралі, Національною комісією розроблені та затверджені наступні Рекомендації визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції, яка: пропагує культ насилля і жорстокості; національну та релігійну ворожнечу, неповагу до національних і релігійних святинь та ображає національну гідність (рішення Національної комісії від 20.04.2010 № 3); пропагує зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України (рішення Національної комісії від 22.05.2014 № 29). На теперішній час продовжується робота по розробці Рекомендацій визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції, яка пропагує фашизм та неофашизм. З огляду на роль контенту веб-ресурсів у формуванні світогляду дітей, їх розуміння правил поведінки в суспільстві, веб-ресурси, цільовою аудиторією яких є діти, мають бути позбавленими негативного інформаційного впливу на дітей та наповнені інформацією корисною для їх інтелектуального, психічного та етичного розвитку, а також бути викладеними з дотриманням правил правопису. Національною комісією, з метою убезпечення дітей та молоді від продукції, що має негативний вплив на їх психоемоційний розвиток, розроблені Рекомендації власникам веб-ресурсів, цільовою аудиторією яких є діти, що затверджені рішенням від 26.10. 2011 № 17. Крім того, на засіданні Національної комісії 27.02.2014 було висловлено позитивну оцінку 43 українським Інтернет-сайтам, якими безпечно можуть користуватись діти. Разом з тим, відповідно до рішення № 5, прийнятого на засіданні Національної комісії 27.02.2014, спеціалісти апарату Національної комісії продовжують роботу по розширенню переліку Інтернет-сайтів українського сегменту мережі Інтернет, якими безпечно можуть користуватись діти. Аналізу підлягатимуть спеціалізовані портали дитячої літератури, електронні бібліотеки, освітньо-інформаційні та спортивні ресурси. Окремо слід звернути увагу, що на сьогоднішній день в Україні чинним законодавством не врегульовано механізм обігу комп’ютерних ігор, сфера99 мобільного контенту, комп’ютерних ігор та діяльності Інтернет-клубів, які потребують якнайшвидшого законодавчого врегулювання. Позитивною тенденцією у сфері відповідної інформаційної продукції є те, що наразі розробляється нормативно-правова база, яка б регулювала обіг комп’ютерних ігор. На виконання доручення Кабінету Міністрів України № 17796/1/1-13 від 17.05.2013 Національною комісією утворено Міжвідомчу робочу групу з питань правового врегулювання обігу комп’ютерних ігор (далі – Міжвідомча робоча група), напрямок діяльності якої – розробка правового механізму регулювання та контролю за обігом комп’ютерних ігор на території України в мережі Інтернет та комп’ютерних клубах. До складу Міжвідомчої робочої групи ввійшли представники Служби безпеки України, Міністерства культури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади. Враховуючи сьогоднішню ситуацію в інформаційному просторі України, коли розповсюджуються матеріали щодо пропаганди війни, національної та релігійної ворожнечі, бузувірства, блюзнірства, неповаги до національних і релігійних святинь, приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою, та необхідність посилення контролю за розповсюдженням інформаційної продукції, Національною комісією, згідно розпорядження від 13.03.2014 № 09-р створено робочі групи щодо забезпечення організації проведення аналізу інформаційного простору, які виявляють та опрацьовують інформаційні матеріали з ознаками порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі з наступним їх дослідженням. Робочою групою з аналізу інформаційного простору тільки за останні два місяці проаналізовано у 3,2 рази більше інформаційних матеріалів українського сегменту всесвітньої мережі Інтернет, ніж у 2013 році. Виходячи з термінової необхідності захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України, Національна комісія виступає за відключення трансляції на території України, у першу чергу мовників країни-спонсора тероризму, агресора (військова анексія Криму), які у своїх програмах сіють паніку, розпалюють національну ворожнечу, поширюють заклики до війни і виправдовують військову агресію сусідньої держави. Проте вказане відключення – це половина справи. Тому Національна комісія рекомендує компетентним органам вжити заходи по забезпеченню відновлення трансляції українських каналів на всій території України, де з різних причин мовлення припинено. Необхідно віднайти кошти і створити умови для трансляції українських телерадіоканалів на країни Західної Європи, Середземномор’я та Близького Сходу, розробити державну програму поширення позитивної інформації про Україну в мережі Інтернет. Сьогодні першочергове завдання – забезпечити території Півдня і Сходу України якісною і чесною інформацією з уст українських ЗМІ. Мешканці цих регіонів наразі позбавлені елементарної можливості отримувати повідомлення про небезпеку, роз'яснення дій у разі загроз родинам та кожній людині. Захист моральності, утвердження в суспільстві здорового способу життя, докорінне вдосконалення системи духовного, морально-етичного, патріотичного, правового, естетичного виховання громадян України (насамперед, дітей та100 молоді) є на сучасному етапі одним із пріоритетних напрямів діяльності не тільки держави, а й громадських організацій. Одним із стратегічних напрямків діяльності Національної комісії є співпраця з громадськістю, яка гарантує дієвість державних механізмів у демократичному суспільстві та виховує відчуття суспільної відповідальності. Моральні цінності є життєвими орієнтирами людини, саме мораль визначає цілі, методи і характер демократичного суспільства. Над цим працює і працюватиме в подальшому Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. З метою обговорення проблем посилення інформаційної безпеки в умовах інформаційної агресії Національна комісія провела низку просвітницько- профілактичних заходів. Зокрема, питання про морально-етичні основи протидії антиукраїнській інформаційній війні, основні ризики, загрози і проблеми, що містяться в інформаційному просторі, шляхи недопущення розповсюдження матеріалів, які можуть розпалювати міжнаціональну ворожнечу тощо стали предметом обговорення круглого столу на тему: «Морально-етичні засади протидії антиукраїнській інформаційній війні», що відбувся 20 травня цього року. Під час круглого столу «Інформаційний суверенітет України як основа політики протидії антиукраїнській інформаційній війні» 16 липня 2014 року були обговорені питання інформаційного суверенітету держави, системи протидії інформаційним загрозам, захисту власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів. Учасники круглих столів одностайно визнали, що сучасний інформаційний простір без перебільшення має надзвичайно великий вплив на стан громадської думки в Україні і є одним із найважливіших елементів забезпечення національної безпеки. В умовах інформаційної війни питання інформаційного суверенітету як складової національної безпеки набуває особливого значення, а надзвичайно складний суспільно-політичний стан і ситуація в державі в цілому вимагають консолідації зусиль на всіх рівнях – органів влади, громадських організацій, керівників теле-, радіоканалів, власників кабельних мереж, широких кіл громадськості. Слід зазначити, що Національна комісія неодноразово зверталася до центральних органів виконавчої влади щодо необхідності популяризації української культури, звичаїв та традицій в інформаційному просторі нашої держави. З метою забезпечення системної просвітницько-профілактичної роботи, морального виховання підростаючого покоління та підвищення рівня культури школярів і студентів Національна комісія спільно з Міністерством освіти і науки України започаткувала у 2010 році Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок». Головна ідея Конкурсу – розвиток і зміцнення у школярів і студентів моральних принципів як найважливішого фактору виховання і формування особистості, визначення ідеалу морального вчинку як сучасної моделі поведінки. Конкурсанти у творчій формі демонструють результати суспільно значущої діяльності, до якої можуть залучатися батьки, педагоги, місцева громада і т. ін. До відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Національна комісія з спільно з Національним музеєм літератури України у 2014101 році провела круглий стіл на тему: «Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу». Учасники круглого столу, зокрема представники органів державної влади, депутатського та дипломатичного корпусу, релігійних та міжнародних організацій, науковці, представники української діаспори, звернули увагу української та міжнародної громадськості на потребу популяризації серед дітей та молоді творчості Великого Кобзаря як національної спадщини Українського народу, утвердження духовних заповідей Тараса Шевченка, сприяння вихованню у підростаючого покоління почуття любові до рідної мови та поваги до традицій свого народу. Національна комісія постійно веде конструктивний діалог з представниками різних релігій та конфесій і активно співпрацює з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). З метою налагодження співробітництва та створення відповідних умов щодо забезпечення моральності суспільства, недопущення расової й національної ворожнечі, антисемітизму, ксенофобії, фашизму і неофашизму, неповаги до національних та релігійних святинь, недопущення пропаганди культу насильства, жорстокості й порнографії ще у грудні 2008 року було підписано Меморандум про співпрацю між Національною комісією і ВРЦіРО. При Національній комісії створено Науково-консультативну раду з питань релігій до складу якої входять науковці, фахівці з релігійних питань, а також представники духовенства. Варто відмітити, що Національна комісія на сьогодні є єдиним державним органом, який здійснює аналіз (експертизу) інформаційної продукції щодо захисту суспільної моралі у цілому та наявності у зазначеній продукції пропаганди національної чи релігійної ворожнечі, образи людини за національною і релігійною ознакою. Законодавством також не визначено інших суб’єктів проведення релігієзнавчої експертизи, експертизи інформаційної продукції з ознаками порушення міжнаціональних та міжетнічних відносин. Проблемні питання та першочергові кроки по створенню ефективного механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Сьогодні в процесі реалізації Закону України «Про захист суспільної моралі» існує ряд проблем щодо здійснення належного контролю з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі засобами масової інформації, установами та організаціями усіх форм власності, юридичними та фізичними особами. Серед основних проблем у сфері захисту суспільної моралі в Україні слід зазначити такі: - невідповідність механізму правового регулювання інформаційного простору сучасним реаліям та відсутність належної координації діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, які працюють у даній сфері; - законодавча неврегульованість діяльності суб’єктів господарювання, які працюють у сфері надання Інтернет-послуг та мобільного зв’язку, відповідальності за розміщення матеріалів, які культивують насильство,102 українофобію, антисемітизм, інші види ксенофобії, расову та релігійну нетерпимість тощо в мережі Інтернет; - недостатній рівень державної підтримки виробництва і розповсюдження вітчизняної інформаційної продукції; - наявність значної кількості інформаційної продукції, що не відповідає вимогам законодавства, негативно впливає на систему суспільних цінностей, фізичний, психічний, інтелектуальний та моральний розвиток людини, призводить до деградації суспільства; - недооцінка значення інформаційно-комунікаційного аспекту в процесі демократизації суспільства, розбудови держави, її європейської інтеграції; - намагання суб’єктів інформаційних відносин маніпулювати громадською думкою шляхом поширення недостовірної, неповної та упередженої інформації у засобах масової інформації і відсутність юридичної відповідальності за такі дії; - питання професійної компетентності та моральної відповідальності працівників засобів масової інформації перед суспільством, зокрема у контексті забезпечення прав та свобод громадян в отриманні достовірної й повної інформації та ін. Також слід зазначити, що Закон України «Про захист суспільної моралі» не відповідає вимогам сьогодення у зв’язку з тим, що не враховує сучасного рівня розвитку інформаційних технологій. Адже більша частина шкідливої інформації розповсюджується через інформаційно-телекомунікаційні мережі та системи, у тому числі Інтернет та мобільний зв'язок, у зв’язку з чим Закон у чинній редакції не забезпечує дієвого механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль. Існуючі прогалини у законодавстві та суперечливість нормативно-правових актів створюють досить серйозні перешкоди для реалізації Національною комісією та іншими державними органами визначених законодавством завдань у сфері захисту суспільної моралі. Сьогодення потребує як створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, що сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану населення, так і запровадження надійного механізму захисту суспільної моралі. Необхідними та нагальними є комплексність та концептуальність державної політики у цій сфері і здійснення її системної координації Кабінетом Міністрів України. Першочерговими кроками по створенню ефективного механізму захисту інформаційного простору України від продукції, що негативно впливає на суспільну мораль, можуть бути: - розробка та реалізація комплексної державної інформаційної політики, основою якої має стати забезпечення власного інформаційного суверенітету та захист національного простору від руйнівного для країни інформаційного вторгнення та збройного конфлікту, враховуючи існування реальних загроз інформаційній безпеці держави; - розробка комплексних змін до чинних законодавчих актів України з питань захисту суспільної моралі, які б передбачали посилення відповідальності фізичних та юридичних осіб, політичних партій, ЗМІ, у тому числі електронних, за розповсюдження інформаційних матеріалів, які пропагують війну, національну103 та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; - створення цілодобового центру моніторингу та аналізу вітчизняних і зарубіжних теле-, радіоканалів, які транслюються на території України, друкованої продукції, Інтернет-ресурсів з врахуванням технічних можливостей центральних органів виконавчої влади, які здійснюють нагляд та контроль інформаційного простору; - розробка Концепції розвитку національного інформаційного простору з врахуванням особливостей роботи ЗМІ та мережі Інтернет, інформаційних агентств, бібліотек, книговидання, телекомунікацій з метою забезпечення присутності якісного національного інформаційного продукту в українському та світовому міжнародному інформаційному просторі на засадах верховенства права, свободи підприємництва і заборони цензури, соціальної відповідальності та саморегуляції медіабізнесу, поваги до прав споживачів інформаційної продукції; - запровадження державного, парламентського та громадського контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та про інформацію і встановлення відповідальності за його порушення; - здійснення профілактичних та просвітницьких заходів щодо розвитку духовності та зміцнення моральності суспільства; - активізація пропагандистської діяльності у сфері захисту суспільної моралі із залученням громадськості та виділення коштів на цю роботу. Як свідчить історичний досвід у державі, де світська і духовна влада дбають про високий рівень моральності, йде неухильне зростання добробуту народу, обороноздатності країни та її міжнародного авторитету. Але як тільки гору беруть ігнорування етичних норм, неповага до іншої особи, її прав та свобод або індивідуальний чи груповий егоїзм, то стабільності і процвітанню суспільства та навіть можливості його власного збереження настає неминучий крах. Сучасні події в Україні показали результати впливу інформації, яка подається засобами масової інформації, на формування свідомості та світогляду її споживачів. Тому Національна комісія в межах своєї компетенції та технічних можливостей відслідковує та вживає заходи реагування щодо виявлених порушень чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, зокрема: пропаганди війни, національної та релігійної ворожнечі, неповаги до національних і релігійних святинь, приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою, та виступає за посилення контролю за обігом інформаційної продукції, яка несе загрозу Українській державі, і запровадження юридичної відповідальності за такі дії. В умовах інформаційної антиукраїнської війни в черговий раз підкреслюємо, що найнеобхіднішим кроком для розв’язання вже існуючих проблем в інформаційному просторі України може стати проведення Кабінетом Міністрів України міжвідомчої робочої наради за участю керівників центральних органів державної влади, експертних і контролюючих органів щодо розробки і затвердження першочергових реальних заходів на коротку та середньострокову перспективу. Без союзу з мораллю, без захищеності інформаційного простору держави Українське суспільство втрачає сенс свого існування. Тільки за наявності загальної атмосфери моральності та реальної програми дій із стабілізації104 інформаційного простору ми зможемо забезпечити розвиток демократичної, правової та соціальної держави – України. ***

Інформаційна довідка направлена до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

 

 

 

 

 



Обновлен 12 фев 2015. Создан 11 фев 2015