Пішов із життя киянин Віктор Михайлович Філячев

 

Пішов із життя киянин Віктор Михайлович Філячев




    

Велике горе зібрало нас тут. Приймаємо скорботу і розділяємо її.

12 березня 2014 року, на 79 році життя після тяжкої хвороби передчасно пішов з життя близька нам всім людина Віктор Михайлович Філячев.

 

     Віктор Михайлович Філячев народився  3 квітня 1934 року в селі Вельково Рязанської області в простій робітничій сім’ї. В 1953 році переїхали з матір’ю та сестрою в Іркутськ разом з авіаційним заводом.

 

      З 1953 по 1956 роки служив в лавах Радянської Армії.

     Трудову діяльність  розпочав у 1956 році на київському заводі «Арсенал».

      Віктор Михайлович Філячев брав активну участь у розвитку технічного прогресу на заводі. Він був ініціативним, вимогливим, принциповим працівником коллективу і виробництва, користувався заслуженим авторитетом. Він був чуйним, уважним до людей. Навчався, підвищував кваліфікацію. Закінчив технікум.

 

     У Києві зустрів своє перше і останнє кохання, дружину Євгенію Вікентіївну Фабінську. З нею прожив багато років в коханні та злагоді.

 

      За багаторічну плідну працю, високий професіоналізм і досянуті успіхи Віктор Михайлович Філячев був нагороджений медалями «Ветеран труда» та «За добросовестный труд», багаточисленними почесними грамотами, дипломами.

 

      Віктор Михайлович мав дивовижні людські якості. Він любив життя в всіх його проявах, глибоко знався на своїй роботі, мав широкий кругозір. Життєвий шлях Олександра Івановича  - зразок людської гідності, працелюбності, відповідальності, добропорядності, вміння толерантно працювати з людьми.

 

       Він був цікавий співрозмовником, веселим оповідачем, людиною широкої душі, вірним, надійним товаришем. До нього завжди тяглися люди, любили колеги, друзі. Він виростив двух синів Олександра та Ігоря, побудував дім, виростив дерева. Дуже любив рибальство та садівництво. Останні роки перебував на пенсії.

 

      Шановні друзі, дорогі рідні Віктора Михайловича  - сини Олександр Вікторович Філячев  та Ігор Вікторович Філячев, невістки Лариса, Світлана, внучки Інна, Євгенія, внук Дмитро.

 

       Мені, як і Вам всім важко повірити у те, що пішов із життя  близька нам дорога рідна людина.

       Смерть невблаганна, вона забрала від нас не просто прекрасну людину,  хорошого сім’янина,  чудового, люблячого батька та дідуся,  але й справжнього киянина. Не стало Віктора Михайловича Філячева, але світла пам’ять про нього навічно залишиться в наших серцях.

 

    Висловлюємо своє глибоке співчуття родині Віктора Михайловича Філячева. Ми завжди будемо пам’ятати цю порядну людину, доброта, чесність та порядність якої, залишатиметься зразком для нас усіх.

 

_____________________________________________

 

    

  Большое горе собрало нас здесь. Принимаем скорбь и разделяем ее.

  12 марта 2014, на 79 году жизни после тяжелой болезни безвременно ушел из жизни близкий нам всем человек Виктор Михайлович Филячев.

 

     Виктор Михайлович Филячев родился 3 апреля 1934 года в селе Вельков Рязанской области в простой рабочей семье. В 1953 году переехали с матерью и сестрой в Иркутск вместе с авиационным заводом.

 

      С 1953 по 1956 годы служил в рядах Советской Армии.

     Трудовую деятельность начал в 1956 году на киевском заводе «Арсенал».

      Виктор Михайлович Филячев принимал активное участие в развитии технического прогресса на заводе. Он был инициативным, требовательным, принципиальным работником коллектива и производства, пользовался заслуженным авторитетом. Он был чутким, внимательным к людям.Учился, повышал квалификацию. Окончил техникум.

 

     В Киеве встретил свою первую и последнюю любовь, жену Евгению Викентьевну Фабинскую. С ней прожил много лет в любви и согласии.

 

     За многолетний плодотворный труд, высокий профессионализм и досянути успехи Виктор Михайлович Филячев был награжден медалями «Ветеран труда» и «За добросовестный труд», многочисленными почетными грамотами, дипломами.

 

      Виктор Михайлович имел удивительные человеческие качества. Он любил жизнь во всех ее проявлениях, глубоко разбирался в своей работе, имел широкий кругозор. Жизненный путь Александра Ивановича - образец человеческого достоинства, трудолюбия, ответственности, порядочности, умения толерантно работать с людьми.

 

       Он был интересен собеседником, веселым рассказчиком, человеком широкой души, верным, надежным товарищем. К нему всегда тянулись люди, любили коллеги, друзья. Он вырастил двух сыновей Александра и Игоря, построил дом, вырастил дерева. Очень любил рыболовство и садоводство. Последние годы находился на пенсии.

 

      Уважаемые друзья, дорогие родные Виктора Михайловича - сыновья Александр Викторович Филячев и Игорь Викторович Филячев, невестки Лариса, Светлана, внучки Инна, Евгения, внук Дмитрий.

 

       Мне, как и Вам всем трудно поверить в то, что ушел из жизни близкий нам дорога родной человек.

       Смерть неумолима, она забрала от нас не просто прекрасного человека, хорошего семьянина, замечательного, любящего отца и дедушки, но и настоящего киевлянина. Не стало Виктора Михайловича Филячева, но светлая память о нем навсегда останется в наших сердцах.

 

    Выражаем свое глубокое сочувствие семье Виктора Михайловича Филячева. Мы всегда будем помнить эту порядочного человека, доброта, честность и порядочность которого будет оставаться образцом для нас.

 

 

 

 

 

 



Обновлен 04 сен 2014. Создан 18 фев 2014